|
Загальна
інформація. Хронічна
інфекційна хвороба, яка характеризується непластичною проліферацією клітин
кровотворної та лімфоїдної тканин з появою в крові мало диференційованих
клітин лімфоїдного та мієлоїдного ряду.
|
|
Патогенез. Визначається взаємовідносинами вірусу і клітин. Вірус не руйнує клітину,
а трансформує. Порушується нормальний процес проліферації та диференціації
клітин кровотворної тканини. Різко збільшується кількість лейкоцитів в
периферичному руслі. В різних органах утворюються пухлини, які змінюють
структуру та функції вражених органів внаслідок атрофії специфічних клітин.
Все це веде до розладу кровотворення, збільшенню кількості лейкоцитів.
|
|
Симптоми. Інкубаційний період –2-6 років. В перебігу лейкозу
виділяють передлейкозну, початкову, розвернуту і термінальну стадії хвороби.
Передлейкозна стадія визначається з допомогою серологічних реакцій. На
початковій стадії збільшується кількість лейкоцитів, підвищується процент
лімфоцитів, появляються незрілі клітини, при розгорнутій формі ці зміни
наростають, збільшуються в розмірі поверхневі та внутрішні лімфовузли.
Проявляються різні специфічні і неспецифічні ознаки, і закінчується загибеллю
тварин.
|
|
Патологічні
зміни. В залежності від форми і стадії лейкозу
виявляють дифузну інфільтрацію в органах кровотворення, на серозних покровах,
кишечнику, серці, печінці, нирках. По патоморфологічним ознакам лейкози
поділяють на лімфо-, мієлолейкози, гемобластоз, лімфо-, ретикулосаркому,
системний ретикульоз, лімфогранульоматоз.
|
|
Діагноз. Встановлюють на підставі аналізу результатів
епізоотологічного дослідження, клініко-гематологічних даних,
патолого-анатомічних змін та гістологічного дослідження. Використовують РДП.
|
|
Лікування. Не розроблене.
|
|
Ветсанекспертиза. Молоко від хворих тварин утилізують, від здорових тварин з
неблагополучних гуртів молоко пастеризують. М’ясо використовують в залежності
від форми і стадії, як правило, м’ясо використовують після проварювання.
ветеринарно-санітарна оцінка молока.
Молоко від серопозитивних з лейкозу тварин,
яких утримують ізольовано від серонегативного гурту, пастеризують у
господарстві при температурі не нижче 80 °С , після чого його можна
використовувати для згодовування телятам або здавати на молокозавод. Молоко
від корів серонегативного стада можна продавати молокопереробним підприємсвам
без попередньої пастеризації.
Молоко від корів з клінічними
(гематологічними) ознаками лейкозу забороняється використовувати
на харчові цілі та згодовувати тваринам. Таке молоко денатурують шляхом
додавання до нього 5 %-го формальдегіду, креоліну або іншої дезінфікуючої
речовини.
|
|
Профілактика. Охорона господарств від заносу інфекції ззовні. В
благополучних господарствах тварин після 2-річного віку досліджують
серологічно на лейкоз. При встановленні діагнозу на господарство накладають
обмеження, складають план оздоровлення і проводять регулярні серологічні
дослідження всіх тварин старше 4-6 місячного віку через 30-45 днів. Реагуючих
тварин ізолюють, при виявленні в них гематологічних змін – забивають на
м’ясо. При невеликій кількості реагуючих дозволяється забивати цих тварин.
Радикальним заходом ліквідації лейкозу є забій всіх тварин господарства і
заміна здоровим поголів’ям.
|
|
Збудник
хвороби. РНК-вмісний онкогенний вірус типу С. Вірус лейкозу може довгий час
знаходитись в клітині в частково або повністю зв’язаному стані з її геномом.
В навколишньому середовищі вірус не стійкий.
|
|
Епізоотологія. Найчастіше хворіє велика рогата худоба в 4-8-річному
віці, але хворіють і більш молоді тварини. Джерелом збудника інфекції є хворі
тварини, які виділяють збудник на самих ранніх стадіях захворювання. В
виникненні захворювання мають значення гено- та фенотипічні
фактори тварин, а також вплив факторів зовнішнього середовища. Основним
фактором розповсюдження лейкозу є завіз тварин з неблагополучних господарств.
Захворюваність в різних господарствах може коливатись від 3 до 75%.
|
