Діти – це не товар і не послуга! Це громадяни, у яких є права. І забезпечити ці права – обов’язок держави!

Кричуща ситуація, яка нещодавно виникла в Києві, коли батьки, громадяни іноземних країн, через відсутність транспортного сполучення у зв’язку з пандемію, викликаною COVID-19, не можуть забрати своїх дітей, народжених шляхом сурогатного материнства в Україні, призвела до порушення права цих дітей на батьківську турботу.

Діти фактично перебувають без батьківського догляду та не можуть в повній мірі відчувати тактильний і емоційний контакт з рідними дорослими, що так необхідно в перші місяці їх життя для повноцінного розвитку.

Поряд з тим, в інших країнах ситуація з сурогатним материнством розглядається з іншого боку та часто прирівнюється до торгівлі людьми і карається законом.

Зокрема, сурогатне материнство заборонено законом в таких розвинених країнах, як в Австрія, Норвегія, Швеція, Франція, Італія, Швейцарія, Німеччина та в деяких штатах Сполучених Штатів Америки.

Натомість, в Україні порядок та умови застосування в Україні допоміжних репродуктивних технологій, регулюється відповідним Наказом МОЗ.

У зв’язку з чим, Мінсоцполітики як головний координатор у сфері захисту прав дітей та протидії торгівлі людьми, ініціює законодавче посилення захисту прав дітей, народжених сурогатними матерями. 

Нам необхідно розробити свою національну політику у відношенні сурогатного материнства, особливо стосовно надання такої послуги громадянам іноземних країн.

Ми прагнемо, щоб діти не ставали предметом купівлі-продажу, до жінки не було проявів різних форм експлуатації, і в той же час, ми не маємо права позбавити можливості стати біологічними батьками тих сімейних пар, які не можуть виносити власну дитину за медичним показами.