Автор: Ka Yu

15 липня 2025 року відзначається День Української Державності та День хрещення Київської Русі. У цей день згадується історія України: від часів хрещення Київської Русі до сьогодення.

День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава🇺🇦

Сьогодні, працівники Грицівської селищної ради та жителі нашої громади з нагоди пам’ятної дати на Алеї Слави вшанували пам’ять загиблих Захисників та Захисниць хвилиною мовчання.
Після хвилини мовчання відбулось урочисте підняття державного прапора України.

Грицівський селищний голова – Марина Поліщук, звернулась до усіх присутніх і зазначила, що ядром нашої державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

Сьогоднішня дата- чергове нагадування світу, що наша країна – самостійна та незалежна, оскільки російська пропаганда вже багато років робить все, щоб це заперечити.

З Днем Української Державності! Нехай це свято зміцнить нашу віру в майбутнє, подарує натхнення для нових звершень та об’єднає нас у спільній любові до України.

Бажаємо миру, єдності та добробуту кожній українській родині. Нехай наша держава міцніє, процвітає та завжди залишається вільною та незалежною! 

29 червня 2025 року грицівчани, мешканці громади та гості ярмаркували на центральній площі Грицева з нагоди свята – Дня Грицева!

Велика подяка нашим Захисникам та Захисницям, адже завдяки Вам – у нас є сьогодні!

Свято нашого селища – це особливий день для громади! Воно об’єднує людей різних поколінь, допомагає зберегти традиції та історію селища – це свято, яке створюється спільною працею! Це свято для усіх жителів нашого селища та громади: для тих, хто народився і виріс тут, хто був вимушено переселений з зони бойових дій, хто приїхав і залишився тут назавжди.

В рамках Дня Грицева був проведений Благодійний концерт та ярмарок, на якому усі охочі мали можливість придбати: солодкі смаколики – кекси, рулети, рогалики, желе, круасани та багато іншого, українські пампушки, пироги на будь який смак, смачну картопельку та соковиту курочку, яскраві поробки наших юних талановитих діток, насолодитись творчими виступами наших артистів!

Для найменших мешканців нашого селища був організований аквагрим – серед дітей панувала атмосфера веселощів та позитиву!

Усі присутні на сьогоднішньому заході, з нагоди Дня Грицева, мали можливість зробити фото на згадку на різних тематичних локаціях – “Я люблю тебе, мій Гриців”, “Привіт із Грицева”, “Фоторамка – Я люблю Гриців”!

Кожен мав можливість продати і купити, а виручені кошти долучити до загального збору на ЗСУ! Завдяки щедрим пожертвам мешканців громади та гостей Грицева ми змогли зібрати значну суму — 56 870 грн, яка буде направлена на підтримку наших Захисників та Захисниць!

Висловлюємо щиру вдячність за активність та участь у благодійному ярмарку з нагоди Дня Грицева – мешканцям селища Гриців, гостям, внутрішньо переміщених особам, старостам Грицівської громади та жителям старостинських округів, закладам освіти та культури нашої  громади – Грицівському ліцею, Грицівському ясла-садку (центр розвитку), Грицівському Вищому Професійному Училищу №38, Вищому Художньому Професійному Училищу №19, Грицівському інклюзивно-ресурсному центру, Центру надання соціальних послуг, закладу позашкільної освіти «Школі сприяння здоров’ю», Грицівській дитячій музичній школі, Лотівському ЗДО «Зернятко», Микулинській гімназії, Великошкарівській початковій школі , Крачанівській гімназії, Грицівській селищній бібліотеці та її філіям по громаді, будинкам культури Грицівської громади.

Дякуємо Вам усім, хто долучився до благодійного заходу – “РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ” з нагоди Дня Грицева !

В рамках сьогоднішнього дня відбулось вручення подяк, Грицівським селищним головою Мариною Поліщук, жителям нашої громади: “За патріотизм, свідому громадську позицію, наполегливу ініціативну працю на благо країни та з нагоди Дня Грицева!”

Від щирого серця, дякуємо Вам за допомогу, активність та небайдужість!

Активна молодь громади із Грицівського ліцею – Рій “Грицівська Варта” – провели патріотичний флешмоб – “Жовто-блакитний ПРАПОР – символ української державності”, як жест подяки нашим воїнам, які щодня боронять мир, свободу та наше майбутнє!

ДЯКУЄМО УСІМ І КОЖНОМУ! РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ Світла пам’ять нашим Захисникам, які віддали своє життя за мирне та світне майбутнє… 

Вступ

28 червня цього року Україна відзначатиме 29-ту річницю прийняття Конституції – головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.

Ухвалення та введення в дію Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала, що наша Конституція в частині прав, свобод та обов’язків громадян відповідає міжнародним стандартам у галузі конституційного права.

Українська Конституція справді зорієнтована на гуманістичні ідеали та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є, зокрема, тому, що, попри колоніальне і тоталітарне минуле, українцям завжди був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Росії.

Конституція України – головний нормативно-правовий акт держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, регулює відносини між державою та суспільством, гарантує права і свободи людини.

Конституція України – не лише ядро нашої національної правової системи України, а й наш моральний орієнтир. Для нас, українців, Конституція – це про права і свободи, про гідність і цінності, стійкість та нескореність. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни Росії проти України і численних злочинів окупантів, ми як ніколи розуміємо важливість цінностей, закладених у Конституції України, та необхідність їх захисту і збереження для майбутніх поколінь.

Українська Конституція – реальна, дієва. Натомість для рашистського режиму, як і його попередника комуністичного тоталітаризму, норми, записані в їхній конституції, є формальними, декларативними, які не захищають ні власних громадян від обмеження прав, ні інші народи від злочинів агресії.

Історично конституційний процес свідчить про наміри юридичного закріплення на найвищому рівні таких цінностей Українського народу, як демократія, верховенство права, рівність громадян, незалежність і територіальна цілісність своєї держави та європейський цивілізаційний вибір. Нам це вдалося, і нині Україна – незалежна сучасна європейська держава. Положення щодо стратегічного курсу нашої країни на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі й Організації Північноатлантичного договору нині закріплено в Основному Законі.

В Конституції України, зокрема, визначено, що захист держави, її незалежності та територіальної цілісності, повага до її державних символів є обов’язком кожного громадянина.

Сьогодні громадяни України, які чинять спротив російському вторгненню, захищають державу від окупанта, чим виконують конституційний обов’язок. Усі разом ми продовжуємо протистояти агресору, котрий зневажає юридичні норми, міжнародне право. За підтримки закордонних партнерів наближаємо нашу Перемогу, за якою має послідувати притягнення до відповідальності держави-терориста.

Історична довідка

Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння, тяглість і свої особливості. Найголовніші з них – український конституціоналізм розвинувся під впливом європейських країн, які першими почали його формувати; заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.

Середньовічна передісторія українського конституціоналізму – від “Руської Правди” до Литовських статутів. “Руська Правда” почала укладатися в ХІ столітті за князювання Ярослава Мудрого. Це перша відома кодифікація права на українських територіях, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи. Акцент на правах різних станів, власності, судочинстві. У Литовських статутах було кодифіковано право Великого Князівства Литовського. Три редакції статутів (1529, 1566, 1588 років) написані слов’янською мовою увібрали в себе правові традиції Русі та середньовічної Європи. Встановлювали межі князівської влади і захищали права різних суспільних станів.

Зародження вітчизняної конституційної думки, пов’язане із революцією під проводом Богдана Хмельницького та відродженням козацької державності (2-га половина XVII – XVIIІ століть). Внутрішній устрій, соціально-економічний розвиток, права та вольності козацтва визначали гетьманські універсали, зокрема Богдана Хмельницького, а також міжнародні договори (наприклад, Зборівський між козаками і польським королем Яном Казимиром). Березневі статті Богдана Хмельницького регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради. Гадяцький трактат передбачав створення Великого Князівства Руського у складі Речі Посполитої. Вагомою віхою тогочасного розвитку конституційної думки України стала Конституція Пилипа Орлика 1710 року – “Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою”.

За змістом це був документ, який в політико-правових поняттях того часу обґрунтував право України на державну самостійність та її державний устрій. Його прийняття стало справді великою подією, оскільки засвідчувало політичну зрілість козацької держави. “Договір” відображав світоглядні цінності козацької старшини XVII–XVIII століть, її прагнення унормувати життя за власними звичаями, традиціями й законами, враховував також інтереси й інших станів – духовенства, міщанства, купецтва і селянства, об’єднаних у поняття “народ”.

Формування конституційних ідей після втрати державності (кінець ХVІІІ – початок ХХ століть). Власні конституційні проєкти розробили Микола Костомаров у “Книзі буття українського народу”, Михайло Драгоманов у праці “Вільна спілка”, учасник Кирило-Мефодіївського братства Георгій Андрузький у “Начерках Конституції Республіки”. Загалом кирило-мефодіївці в умовах посилення реакції в часи імператора Миколи І декларували ідеї республіканського устрою, демократичного правління, громадянських прав, а ідеалом державності у них була федерація слов’янських народів. На Західній Україні тоді сформувалися конституційно-правові погляди соціал-демократів Остапа Терлецького та Івана Франка. На початку ХХ століття під впливом революції 1905–1907 років в Російській імперії на українських теренах конкурували конституційних концепцій – соціал-демократична Михайла Грушевського, консервативна В’ячеслава Липинського та Стефана Томашівського, націократична Миколи Міхновського.

Конституційний процес в добу Української революції 1917–1921 років. 29 квітня 1918 року Мала Рада схвалила “Статут про державний устрій, права і вольності УНР”. Цей документ не набув чинності через державний переворот гетьмана Павла Скоропадського. 13 листопада того ж року ухвалили Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, який слугував конституцією Західноукраїнської Народної Республіки. Проєкти українських конституцій розроблялися навіть тоді, коли шанси відстояти незалежність виглядали примарними. У роки революції з’явилося кілька ґрунтовних розробок, зокрема представлений Урядовою комісією УНР із вироблення Конституції Української Держави. Конституційні проєкти Української революції заклали основи державницької традиції УНР. Подальший розвиток вони отримали в програмних документах Української головної визвольної ради.

Конституційні ініціативи українського визвольного руху ХХ століття. Традиції державного будівництва продовжив 15 березня 1939 року в Хусті Сойм Карпатської України, проголосивши її незалежність і ухваливши два закони зі статусом конституційних, які визначали форму державного правління.У липні 1944 року неподалік села Недільна на Львівщині відбулися Установчі збори УГВР. Збройна частина українського визвольного руху (УПА) отримала політичне представництво. Ідеологія та принципи формування УГВР були спрямовані на консолідацію всіх національних сил і відзначалися демократичністю. На Зборах ухвалили Універсал, Платформу і Тимчасовий устрій, які також вважаються важливим джерелом української конституційної думки. Вища законодавча влада стала компетенцією Великого збору УГВР, а виконавча – Генерального секретаріату. Президентом УГВР обрали колишнього члена Центральної Ради, уродженця Полтавщини Кирила Осьмака. Українська головна визвольна рада керувала боротьбою УПА до кінця 1950-х років.

В УСРР / УРСР у різний час було ухвалено чотири конституції. Вони хоч і проголошували Україну суверенною державою, але насправді були лише формальним прикриттям колоніального становища України та панування в ній тоталітарного режиму. Основний документ був цілковитою формальністю – передбачав можливість виходу кожної республіки зі складу СРСР, але не надавав жодного механізму.

Новітній конституційний процес нерозривно пов’язаний із відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося із ухваленням Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. З розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року національна законотворчість активізувалася.Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Робота над прийняттям Основного Закону незалежної України почалася в 1992-му і тривала майже 4 роки. Періодично її супроводжували гострі дискусії, зокрема, – довкола державних символів, державної мови, статусу Криму тощо. Вони, можна сказати, відобразили протистояння між тією частиною політичних сил, які тяжіли до радянського минулого, і тими, що прагнули утвердити і зміцнити незалежну державу.

28 червня 1996 року після безпрецедентного за тривалістю й напругою засідання, що увійшло в історію під назвою “Конституційна ніч”, Верховна Рада 315 голосами ухвалила Конституцію України.

Основні положення

КонституціїКонституція України складається з преамбули та 15 розділів. У преамбулі підкреслюється, що Верховна Рада України ухвалює Конституцію – Основний Закон України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей. Демократизм форм правління в Україні визначається, серед іншого тим, що державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Відповідні органи здійснюють повноваження у встановлених конституцією межах і відповідно до законів України.

Україна є соціальною державою. Визначаючи спрямованість зовнішньополітичної діяльності держави, Конституція України робить наголос на забезпеченні національних інтересів та безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами й нормами міжнародного права.

У Конституції закріплено широкий спектр прав і свобод людини й громадянина, що охоплює всі без винятку права і свободи, які світова демократична спільнота вважає за відповідні гуманістичні стандарти у суспільному і державному житті. Визначено також конституційні органи України, їх статус і повноваження; територіальний устрій та органи місцевого самоврядування України.

Передбачена досить жорстка процедура внесення змін і доповнень до Конституції. Для їх схвалення вимагається від 2/3 до 3/4 голосів конституційного складу Верховної Ради України.З прийняттям Конституції України 1996 року втратили чинність Конституція 1978 і Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року.

29 травня 2025 року Грицівський селищний голова Поліщук Марина та староста Лотівського старостинського округу Грицівської громади – Палій Дмитро взяли участь у “Першому форумі старост Хмельниччини”, що відбувся у м. Старокостянтинів та організований Всеукраїнським об’єднанням старост за підтримки Верховної Ради України та  Хмельницької обласної державної адиіністрації.

Серед гостей заходу – голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, його перший заступник Олександр Корнієнко, голова обласної ради Віолета Лабазюк, начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін, народні депутати Сергій Мандзій, Володимир Ватрас, Юрій Заславський, Микола Стефанчук, Олександр Аліксійчук, Віталій Безгін, Арсеній Пушкаренко.

Форум став платформою для обміну досвідом, напрацювання пропозицій щодо вдосконалення роботи інституту старост і покращення якості життя мешканців громад загалом.

На Форумі відбулась також панельна дискусія на тему «Інститут старост. Виклики, проблеми та законодавче регулювання», на якій було презентовано концепцію офіцера цивільного захисту громади.

Як зазначалося на зібранні, враховуючи реалії сьогодення, серед пріоритетних тем діяльності старост є ветеранська політика, питання належного медичного забезпечення, турбота про дітей, які знаходяться в складних життєвих обставинах, якісне надання адміністративних послуг, вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин та багато іншого.

Захід став важливим кроком до покращення співпраці між місцевими органами влади та громадами, а також до подальшого розвитку ефективного управління на місцях.

Палій Дмитро отримав подяку від Всеукраїнського об’єднання старост за самовіддану працю та внесок у розвиток громад. 

Безбар’єрність-це не про обмеження. Це про можливості!

У рамках Національного тижня безбар’єрності, що проходив з 19 по 25 травня 2025 року задля привернення уваги суспільства до потреби створення доступного середовища та рівних можливостей для всіх громадян у Грицівській територіальній громаді відбулись різноманітні освітньо-інформаційні заходи.

У центрі надання адміністративних послуг Грицівської селищної ради проведено “Години Безбар’єрності” з адміністраторами ЦНАПу, працівниками селищної ради та відвідувачами; проведено тестування по безбар’єрності, обговорено ситуативні ілюстрації з відвідувачами ЦНАПу; проаналізовано аспекти безбар’єрності з працівниками селищної ради – фізичну зручність простору, коректне спілкування з людиною незалежно від її особистих рис, турботу про психічне здоров’я,  про доступність освіти, культури та працевлаштування для людей будь-якого віку.

Грицівському ліцеї в рамках тижня безбар’єрності в Грицівському ліцеї  проводились освітньо-інформаційні заняття, класні та виховні години; інформативні заняття із поліцейською СОБ закладу; уроки у формі гри; показ освітнього серіалу «Простими словами про складне», робота з довідником бебар’єрності; проводились тематично-практичні заняття з теми інклюзивності в освітньому просторі.

У закладі дошкільної освіти Грицівському ясла-садку (центр розвитку)  протягом тижня безбар’єрності проводилися:   ігри  та бесіди, обговорення казок та розповідей з теми обмежень та бар’єрів; дітки залучались до творчої діяльності: виконували метафоричні  та музичні вправи, наприклад «Складання квітки дружби», відгадували звучання музичних інструментів на слух, розмальовували ілюстрації на тему безбар’єрності, переглядали відеоролики про дітей із порушенням слуху та зору.

В Микулинському ЗДО «Малятко» та Микулинській гімназії протягом тижня безбар’єрності проводилися заходи: освітні заняття та бесіди на теми: «Знай і поважай різноманіття», «Безбар’єрність для дітей»; дітки переглядали відеоролик «Людина починається з поваги», «Справжній герой» та освітній серіал «Простою мовою про складне»; розмальовували ілюстрації на тему «Ми вміємо дружити»; створювали символічне дерево дружби з прикріпленням листочків з побажаннями; для школярів була проведена інформаційна година – «Мова поваги: як правильно говорити про людей з інвалідністю».

У Малошкарівському ЗДО «Струмочок» та Лотівському ЗДО «Зернятко» в рамках тижня безбар’єрності проводились бесіди з працівниками закладів «Мова поваги»; відбувся перегляд  Першого всеукраїнського уроку про інклюзивність та перегляд відео  «Безбар’єрність – це…»; вихованці садочків долучились до сюжетно-рольової  гри  «Не будь байдужим до проблем інших».

В рамках тижня безбар’єрності у Великошкарівській початковій школі та Крачанівській гімназії проводились класні години на тему “Національний тиждень безбар’єрності”.  Для учнів закладу  були проведені презентації на тему безбар’єрності, показ тематичних відео. В дошкільних групах Крачанівської гімназії створювали безпечне та доступне середовище за допомогою технології «класний менеджмент».

У Грицівській селищній бібліотеці з бібліотекарями сільських філій громади проведено тематичну зустріч ” Що таке безбар’єрність?” : презентовано інформаційно-книжкову виставку “Безбар’єрному середовищу бути!”, знайомство на сайті bf.in.ua/ з Довідником безбар’єрності і його складовими, дискутували про можливості використання його у роботі та про безбар’єрне середовище у бібліотеці.

Безбар’єрність складається з багатьох речей: великих і маленьких. Людина у центрі – ось, що має означати безбар’єрність для кожного з нас.