Корисна інформація

За даними Центру громадського здоров’я, у 2023 році на території України зафіксовано 759 випадків захворювання на гострий гепатит В. Таким чином, у порівнянні з 2022 роком захворюваність на гострий гепатит В зросла на 45, 96%.

Станом на кінець 2023 року в Україні зафіксовано 1391 випадок хронічного гепатиту В, що свідчить про зростання кількості випадків на 55,25% у порівнянні з 2022 роком.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, пів мільярда людей у світі хронічно інфіковані гепатитом В або С. У 58 % випадків вірус призводить до цирозу, а у 78 % — до раку печінки. Захворіти на гепатит може кожен, незалежно від віку, статі та способу життя. Тому за перших ознак гепатиту будь-якого виду варто звернутися по допомогу і не гаяти час із лікуванням.

Що таке вірусний гепатит?

Гепатит — це запалення печінки, яке у більшості випадків має вірусне походження. Найбільшу небезпеку для людини становлять гепатити В і С.

Вірус вражає гепатоцити (основні клітини печінки), внаслідок чого печінка не може нормально функціонувати: вона наповнюється кров’ю і з’являються осередки фіброзу (тобто відмирання тканин).

Якщо організм позбавляється захворювання, клітини печінки швидко відновлюються. У деяких випадках розвивається хронічне запалення, що призводить до цирозу та печінкової недостатності.

Види гепатитів . Існує 5 основних видів вірусу гепатиту:

Гепатит А (HAV). Інші відомі його назви — «хвороба Боткіна» або «жовтуха». Захворювання частіше має легкий перебіг, але бувають і складні випадки. Вірус досить довго живе у воді — до 10 місяців, проте гине після 5 хвилин кип’ятіння.

Гепатит В (HBV), Гепатит С (HCV). На жаль, подолати ці типи вірусу дуже складно. Він легко переходить у хронічну форму та спричиняє ускладнення. Гепатит В та С передається при контакті з кров’ю інфікованої людини. Сучасна терапія допомагає повністю побороти це захворювання.

Гепатит D (HDV), Гепатит Е (HEV). Сьогодні активно вивчаються більш рідкісні форми — гепатит F, TTV, SEN, G.

Перші симптоми та ознаки

Інкубаційний період захворювання досить тривалий, часто воно має прихований перебіг, тому перші симптоми можуть з’явитися не одразу.

Загальні ознаки гепатиту всіх видів:

• слабкість і швидка втомлюваність;
• роздратування або апатія;
• розлади з боку ШКТ — нудота, блювання, біль у животі та діарея;
• потемніння сечі;
• знебарвлення калу;
• пожовтіння шкіри, слизових оболонок і склер;
• підвищена температура тіла.

          Не варто забувати, що перебіг захворювання може відрізнятися залежно від виду вірусу, що став його збудником.

Шляхи передачі

Вірус гепатиту має досить широкий спектр шляхів ураження:

Гепатити А й Е передаються здебільшого фекально-оральним шляхом. Це вживання продуктів із поганою термічною обробкою, забруднена вода, немиті руки, порушення санітарних норм та гігієни.

Гепатит В (разом із ним D) і C головним чином передаються через кров та рідини організму (слина, вагінальні виділення, сім’яна рідина, менструація). Тому шляхами передавання вірусу є незахищені сексуальні контакти, хірургічні втручання, стоматологічні процедури, використання нестерильного інструментарію для татуювання, пірсингу чи вживання ін’єкційних наркотиків. Дитина може отримати гепатит В від інфікованої матері під час пологів.

Куди звертатися по допомогу?

Якщо ваше самопочуття погіршилося, насамперед зверніться до сімейного лікаря, а у важкому стані – викликайте швидку допомогу. Не приховуйте обставин, за яких могло статися інфікування. Це дуже важливо для постановки правильного діагнозу!

          Сімейний лікар видає направлення на аналізи, а також на консультацію до інфекціоніста та гастроентеролога.

Діагностика гепатиту рекомендована:

• при постановці вагітних на облік;
• після контакту з біологічними рідинами іншої людини;
• після нещодавнього переливання крові.

Пам’ятайте: не варто займатись самодіагностикою та самолікуванням. В Україні кожен пацієнт має право на безкоштовне лікування за державний кошт. Сімейний лікар розповість алгоритм дій для отримання безкоштовних медикаментів.

Як лікувати гепатит: загальні принципи

Основою попередження вірусного гепатиту В є вакцинація. Щеплення проводять новонародженим дітям у перший день життя. Наступні дози — згідно з календарем щеплень МОЗ України.

Чи потрібно вакцинуватися проти гепатиту В дорослим?

В Україні щеплення проти гепатиту В стало доступним для немовлят після 2001 року, тож дорослим, які народилися раніше, варто вакцинуватися.

Дорослі, які хочуть вакцинуватися від гепатиту, можуть отримати 3 дози вакцини проти гепатиту В «Енджерикс-B» чи комбінованої вакцини «Твінрикс» проти гепатиту А та гепатиту В.

Наразі вакцинація дорослих від гепатиту В не забезпечується за кошти державного бюджету, тож для проведення щеплення можна записатися до приватного медзакладу або самостійно придбати вакцину в аптеці та ввести її в медзакладі, де ви задекларовані (чи в найближчій амбулаторії, якщо ви є внутрішньо переміщеною особою).

          Рекомендовано пройти курс щеплень людям із груп ризику:

• медичним працівникам, які мають постійний контакт із біологічними рідинами;
• людям, які вживають ін’єкційні наркотики;
• людям, які живуть із ВІЛ;
• хворим, які перебувають на гемодіалізі;
• особам, які часто змінюють сексуальних партнерів, а також тим, які живуть статевим життям з інфікованим партнером;
• чоловікам, які мають секс із чоловіками.

Вірус типу С, вірус типу D — Вакцини не існує.

Вірус типу Е Вакцину винайдено й зареєстровано лише в Китаї.

Важливо! При лікуванні-не можна вживати препарати без призначень лікаря та купувати за кордоном лікарські засоби, які не зареєстровані в Україні.

Дієта при гепатиті є обов’язковою частиною терапії. Основним принципом дієтичного харчування є зниження навантаження на печінку і ШКТ.

          Рекомендовано:

• 4–6 прийомів їжі на добу з інтервалом у 3–4 години;
• виключення їжі на ніч;
• добова кількість калорій – менше 3000 ккал;
• виключення з раціону копченого й гострого;
• відмова від алкоголю й тютюну.

Профілактика: як захиститися від гепатиту

• використовувати презервативи;
• користуватись лише стерильним ін’єкційним обладнанням: для пірсингу, татуювання, косметичних процедур;
• користуватись індивідуальними бритвами, зубними щітками, манікюрними ножицями;
• перевіряти донорську кров;
• ретельно мити руки, термічно обробляти продукти, споживати кип’ячену воду.

          Гепатити виліковні, проте деякі їх види занадто агресивні та загрожують фатальними наслідками. Тому дбайте про себе і рідних. Щорічно звертайтесь до сімейного лікаря , щоб пройти тестування на гепатити В і С. Дотримуєтесь профілактичних заходів, а при виникненні перших ознак захворювання – не зволікайте, а прямуйте до лікаря.

          Більше інформації про гепатити та їх профілактику можна знайти на офіційному сайті ДУ “Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” — https://km.cdc.gov.ua/news/virusni-gepatyty/.

За інформацією ДУ “Хмельницький обласний
центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України”

За даними Центру громадського здоров’я, у 2023 році на території України зафіксовано 759 випадків захворювання на гострий гепатит В. Таким чином, у порівнянні з 2022 роком захворюваність на гострий гепатит В зросла на 45, 96%.

Станом на кінець 2023 року в Україні зафіксовано 1391 випадок хронічного гепатиту В, що свідчить про зростання кількості випадків на 55,25% у порівнянні з 2022 роком.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, пів мільярда людей у світі хронічно інфіковані гепатитом В або С. У 58 % випадків вірус призводить до цирозу, а у 78 % — до раку печінки. Захворіти на гепатит може кожен, незалежно від віку, статі та способу життя. Тому за перших ознак гепатиту будь-якого виду варто звернутися по допомогу і не гаяти час із лікуванням.

Що таке вірусний гепатит?

Гепатит — це запалення печінки, яке у більшості випадків має вірусне походження. Найбільшу небезпеку для людини становлять гепатити В і С.

Вірус вражає гепатоцити (основні клітини печінки), внаслідок чого печінка не може нормально функціонувати: вона наповнюється кров’ю і з’являються осередки фіброзу (тобто відмирання тканин).

Якщо організм позбавляється захворювання, клітини печінки швидко відновлюються. У деяких випадках розвивається хронічне запалення, що призводить до цирозу та печінкової недостатності.

Види гепатитів . Існує 5 основних видів вірусу гепатиту:

Гепатит А (HAV). Інші відомі його назви — «хвороба Боткіна» або «жовтуха». Захворювання частіше має легкий перебіг, але бувають і складні випадки. Вірус досить довго живе у воді — до 10 місяців, проте гине після 5 хвилин кип’ятіння.

Гепатит В (HBV), Гепатит С (HCV). На жаль, подолати ці типи вірусу дуже складно. Він легко переходить у хронічну форму та спричиняє ускладнення. Гепатит В та С передається при контакті з кров’ю інфікованої людини. Сучасна терапія допомагає повністю побороти це захворювання.

Гепатит D (HDV), Гепатит Е (HEV). Сьогодні активно вивчаються більш рідкісні форми — гепатит F, TTV, SEN, G.

Перші симптоми та ознаки

Інкубаційний період захворювання досить тривалий, часто воно має прихований перебіг, тому перші симптоми можуть з’явитися не одразу.

Загальні ознаки гепатиту всіх видів:

–         слабкість і швидка втомлюваність;

–         роздратування або апатія;

–         розлади з боку ШКТ — нудота, блювання, біль у животі та діарея;

–         потемніння сечі;

–         знебарвлення калу;

–         пожовтіння шкіри, слизових оболонок і склер;

–         підвищена температура тіла.

          Не варто забувати, що перебіг захворювання може відрізнятися залежно від виду вірусу, що став його збудником.

Шляхи передачі

Вірус гепатиту має досить широкий спектр шляхів ураження:

Гепатити А й Е передаються здебільшого фекально-оральним шляхом. Це вживання продуктів із поганою термічною обробкою, забруднена вода, немиті руки, порушення санітарних норм та гігієни.

Гепатит В (разом із ним D) і C головним чином передаються через кров та рідини організму (слина, вагінальні виділення, сім’яна рідина, менструація). Тому шляхами передавання вірусу є незахищені сексуальні контакти, хірургічні втручання, стоматологічні процедури, використання нестерильного інструментарію для татуювання, пірсингу чи вживання ін’єкційних наркотиків. Дитина може отримати гепатит В від інфікованої матері під час пологів.

Куди звертатися по допомогу?

          Якщо ваше самопочуття погіршилося, насамперед зверніться до сімейного лікаря, а у важкому стані – викликайте швидку допомогу. Не приховуйте обставин, за яких могло статися інфікування. Це дуже важливо для постановки правильного діагнозу!

          Сімейний лікар видає направлення на аналізи, а також на консультацію до інфекціоніста та гастроентеролога.

Діагностика гепатиту рекомендована:

–         при постановці вагітних на облік;

–         після контакту з біологічними рідинами іншої людини;

–         після нещодавнього переливання крові.

Пам’ятайте: не варто займатись самодіагностикою та самолікуванням. В Україні кожен пацієнт має право на безкоштовне лікування за державний кошт. Сімейний лікар розповість алгоритм дій для отримання безкоштовних медикаментів.

Як лікувати гепатит: загальні принципи

Основою попередження вірусного гепатиту В є вакцинація. Щеплення проводять новонародженим дітям у перший день життя. Наступні дози — згідно з календарем щеплень МОЗ України.

Чи потрібно вакцинуватися проти гепатиту В дорослим?

В Україні щеплення проти гепатиту В стало доступним для немовлят після 2001 року, тож дорослим, які народилися раніше, варто вакцинуватися.

Дорослі, які хочуть вакцинуватися від гепатиту, можуть отримати 3 дози вакцини проти гепатиту В «Енджерикс-B» чи комбінованої вакцини «Твінрикс» проти гепатиту А та гепатиту В.

Наразі вакцинація дорослих від гепатиту В не забезпечується за кошти державного бюджету, тож для проведення щеплення можна записатися до приватного медзакладу або самостійно придбати вакцину в аптеці та ввести її в медзакладі, де ви задекларовані (чи в найближчій амбулаторії, якщо ви є внутрішньо переміщеною особою).

          Рекомендовано пройти курс щеплень людям із груп ризику:

– медичним працівникам, які мають постійний контакт із біологічними рідинами;

– людям, які вживають ін’єкційні наркотики;

– людям, які живуть із ВІЛ;

– хворим, які перебувають на гемодіалізі;

– особам, які часто змінюють сексуальних партнерів, а також тим, які живуть статевим життям з інфікованим партнером;

– чоловікам, які мають секс із чоловіками.

Вірус типу С, вірус типу D — Вакцини не існує.

Вірус типу Е Вакцину винайдено й зареєстровано лише в Китаї.

Важливо! При лікуванні-не можна вживати препарати без призначень лікаря та купувати за кордоном лікарські засоби, які не зареєстровані в Україні.

Дієта при гепатиті є обов’язковою частиною терапії. Основним принципом дієтичного харчування є зниження навантаження на печінку і ШКТ.

          Рекомендовано:

– 4–6 прийомів їжі на добу з інтервалом у 3–4 години;

– виключення їжі на ніч;

– добова кількість калорій – менше 3000 ккал;

– виключення з раціону копченого й гострого;

– відмова від алкоголю й тютюну.

Профілактика: як захиститися від гепатиту

– використовувати презервативи;

– користуватись лише стерильним ін’єкційним обладнанням: для пірсингу, татуювання, косметичних процедур;

– користуватись індивідуальними бритвами, зубними щітками, манікюрними ножицями;

– перевіряти донорську кров;

– ретельно мити руки, термічно обробляти продукти, споживати кип’ячену воду.

          Гепатити виліковні, проте деякі їх види занадто агресивні та загрожують фатальними наслідками. Тому дбайте про себе і рідних. Щорічно звертайтесь до сімейного лікаря , щоб пройти тестування на гепатити В і С. Дотримуєтесь профілактичних заходів, а при виникненні перших ознак захворювання – не зволікайте, а прямуйте до лікаря.

          Більше інформації про гепатити та їх профілактику можна знайти на офіційному сайті ДУ “Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” — https://km.cdc.gov.ua/news/virusni-gepatyty/.

За інформацією
ДУ “Хмельницький обласний центр контролю
та профілактики хвороб МОЗ України”

Положеннями окремих нормативно-правих актів для прийняття рішення про призначення в окремих випадках деяких видів допомог, надання пільг з оплати комунальних послуг, а також для включення до Реєстру осіб, які мають право на пільги, передбачено складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи (далі – Акт обстеження).

Зокрема, складання Акта обстеження передбачено для:

призначення житлової субсидії – пункти 8, 14, 27, 29 (у випадках, передбачених пунктами 25, 27, 28), 54 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (зі змінами) (далі – Положення № 848);

включення до Реєстру осіб, які мають право на пільги, – пункт 5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (зі змінами) (далі – Положення № 117);

надання пільг з оплати комунальних послуг – пункт 5¹ Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 (зі змінами) (далі – Порядок № 373);

призначення щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею – пункт 9 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 № 1192 (зі змінами)     (далі – Порядок № 1192);

призначення допомоги на дітей одиноким матерям – пункт 35² Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001№ 1751 (зі змінами)    (далі – Порядок № 1751);

призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям – пункт 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 (зі змінами) (далі – Порядок № 250).

Положенням № 848, Положенням № 117, Порядком № 373, Порядком № 1192, Порядком № 1751, Порядком № 250 визначено, що Акт обстеження складається посадовою особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради територіальної громади (далі – посадова особа виконавчого органу).

При цьому відповідно до Положення № 848, якщо рішення про призначення (відновлення) житлової субсидії приймається на підставі Акта обстеження, такий акт складається посадовою особою виконавчого органу за зверненням громадянина та передається органам Пенсійному фонду України.

За технічної можливості заява громадянина щодо проведення обстеження матеріально-побутових умов його домогосподарства та/або фактичного місця проживання і складення відповідного акта передається органами Пенсійного фонду України виконавчим органам сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військовим адміністраціям.

Для складення Акта обстеження на запит виконавчих органів сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військових адміністрацій органами Пенсійного фонду України у п’ятиденний строк з дня його отримання подаються копії заяви та декларації такого домогосподарства.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 04.07.2022 № 190 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 13.01.2023 № 16), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2022 за № 794/38130, затверджена форма Акта обстеження, що складається та підписується посадовою особою виконавчого органу, а також підписується особою, яка звернулася за державною виплатою та іншою особою, яка може засвідчити достовірність відомостей, наведених в Акті обстеження.

З огляду на зазначене, Акт обстеження складається посадовою особою виконавчого органу. Підстави для складання акта обстеження іншими особами (у тому числі представниками об’єднань співвласників багатоквартирних будинків) відсутні.

З 18 травня 2024 року змінені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері оборонної і мобілізаційної роботи Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX.

Основні зміни законодавства передбачають розширення ролі органів місцевого самоврядування в заходах, пов’язаних із мобілізацією, обороною, виконанням громадянами військового обов’язку, зокрема:

– забезпечення організації призову громадян на військову службу;

– виклик військовозобов’язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

– забезпечення на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

– здійснення під час мобілізації своєчасного оповіщення і забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку, щодо мобілізації, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини;

– забезпечення на території відповідних населених пунктів планування та проведення мобілізаційної підготовки, а також проведення заходів мобілізації та демобілізації. 

Реалізація повноважень органів місцевого самоврядування у сфері оборонної і мобілізаційної роботи визначена у порядках, затверджених рішеннями Кабінету Міністрів України, серед яких:

– Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (зі змінами від 16.05.2024);

– Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.

Асоціація міст України для використання в роботі надіслала сільським, селищним, міським головам, начальникам військових адміністрацій населених пунктів детальний аналіз нових повноважень органів місцевого самоврядування в галузі оборонної роботи.

20 травня 2024 року на території Шепетівського району розпочато кампанію з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу.

Розкладання принад з вакциною проводиться за межами населених пунктів на узліссях, узбіччях доріг, річок, сільськогосподарських угідь, у лісах. Приманка з вакциною безпечна для тварин і людей, має вигляд невеликих брикетів розміром з сірникову коробку із запахом м’ясо-кісткового борошна. У середині желеподібна капсула з вакциною проти сказу. Вакцини створюють специфічний імунітет при пероральному застосуванні; не викликають захворювання у молодих тварин; не виділяють вакцинний вірус зі слиною; безпечні для природного середовища; стабільна в польових умовах. 

У третій декаді квітня ДУ “Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” традиційно долучається до заходів у рамках Всесвітнього, Європейського та Українського тижнів імунізації. На Хмельниччини усе заплановане цьогоріч проходить під гаслом “Вакциновані — Захищені!”.
Вакцинація — це один із найефективніших методів профілактики інфекційних хвороб та входить до переліку гарантованих державою послуг. Вакцинація важлива не лише для персонального захисту кожної людини, але й усіх, хто довкола — як щеплених, так і ні.
Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, якщо 95 % підлягаючого населення матимуть щеплення проти конкретного захворювання, буде створено “колективний” імунітет. Чим більше людей захищені від хвороб — тим важче проходить процес поширення інфекцій. Адже, найбільше від спалахів захворювань можуть постраждати діти та дорослі, які, за медичними показами або в силу інших обставин, не можуть вакцинуватися або не вакцинувалися.
Щоб убезпечити своє населення, усі країни світу розробили графіки обов’язкових щеплень. В Україні створено Національний календар профілактичних щеплень від 10 небезпечних інфекційних хвороб. У ньому сплановано графік імунізації щеплень проти туберкульозу, кашлюку, дифтерії, правцю, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гепатиту B та гемофільної інфекції. Вакцинація проти цих хвороб гарантована державою і є безкоштовною для мешканців України. Для цього необхідно звернутися до свого сімейного лікаря або до найближчої амбулаторії.
Важливо знати, що вакцини стимулюють власну імунну систему організму для захисту від відповідної інфекції або хвороби. Завдяки щепленням можна захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї. Дитина, яка не отримала щеплення проти тих чи інших інфекцій, наражається на великий ризик захворіти, особливо якщо кількість таких дітей щороку зростає.
Більше важливої та достовірної інформації про вакцинацію як медичні працівники, так і пересічні громадяни можуть почерпнути на Національному порталі з імунізації https://vaccine.org.ua/ та офіційних ресурсах ДУ “Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” — https://khmocdc.com.ua/, https://www.facebook.com/khmelocdcpmoz/.