Здорові домашні тварини – здорові діти!

Домашні тварини приносять багато користі: вони несуть радість, допомагають зміцнювати наше емоційне та фізичне здоров’я, а також прищеплювати дітям життєві цінності й навчати соціальних навичок. На жаль, деякі тварини можуть бути носіями хвороб або становити небезпеку для маленьких дітей.

Як і люди, усі тварини є носіями різних мікроорганізмів. У нашій країні шанси отримати хворобу від тварини не такі великі. Однак батькам корисно знати про те, на що треба звертати увагу у стані домашнього улюбленця та як уникати зараження хворобами від тварини.

Як запобігати поширенню хвороб домашніх тварин?

На ймовірність зараження хворобою людини від тварини впливають кілька факторів.

Охорона здоров’я домашніх тварин: кращий спосіб уникнути зараження хворобою від вашого вихованця – стежити, щоб він був здоровим.

  • Купуйте домашніх тварин у сертифікованих розплідниках і в надійних заводчиків (попередньо проконсультуйтесь із ветеринаром).
  • Систематично відводьте вашого вихованця до ветеринара й робіть йому всі необхідні щеплення.
  • Уважно відстежуйте контакти вашого улюбленця з іншими тваринами, які можуть бути потенційними носіями хвороб.

​Миття рук: стежте за тим, щоб ви та всі члени вашої родини мили руки після кожного контакту з домашніми тваринами. Мийте руки ретельно. Мийте руки після чистки туалету, кліток для тварин або утилізації продуктів їх життєдіяльності.

Чи може застудитись людина від того, що чхає її собака?

Люди не можуть заразитись застудою або грипом від більшості домашніх тварин. Ось деякі хвороби, які зазвичай не передаються людям від їхніх улюбленців:

  • котячий лейкоз;
  • котячий імунодефіцит (іноді званий котячим СНІДом);
  • панлейкопенія («котяча чумка»);
  • хвороба Каре («чумка собак»);
  • хантавірус;
  • серцевий гельмінт;
  • парвовірус;
  • системні грибкові інфекції;
  • хвороба Лайма;
  • грип, застуда, ангіна.

​Укуси й подряпини

  • Більшість хвороб передаються від домашніх тварин людям через укуси, подряпини або прямий контакт. Щоб уникнути травм, у першу чергу треба навчити свого собаку або кішку не кусатись. Ніколи не залишайте маленьку дитину наодинці з твариною.
  • Якщо тварина вас подряпала, негайно промийте рану водою з милом. Якщо ваша імунна система в порядку, вам, імовірно, ніяке лікування більше не знадобиться.
  • Укуси кішок, як правило, тонкі і глибокі, тому можуть виглядати не дуже серйозно. Але бактерії з рота кішки можуть потрапити в рану й викликати зараження. Зверніться до лікаря, вам можуть знадобитись антибіотики. Якщо після огляду лікаря у вас з’явились ознаки зараження, такі як почервоніння, набряк, нагноєння чи жар, зверніться до лікаря повторно.
  • Укуси собаки можуть виглядати страшніше, але вони, як правило, менш серйозні (з погляду інфекційних хвороб). При собачих укусах антибіотики зазвичай не потрібні, хоча ця обставина не скасовує консультацію лікаря.
  • Якщо при укусі була розірвана шкіра та при цьому є один з таких факторів: тварина чужа, була укушена голова або шия, рана серйозна, ви чи ваша дитина не провокували тварину на агресію, тварина поводиться дивно або тварина виглядає хворою, – звернутись до лікаря треба негайно.
  • Якщо тварина кусається без жодної видимої причини, це може бути ознакою того, що воно заражена сказом. Сказ – не поширене захворювання, але для тварини воно завжди закінчується смертельним результатом. Ось чому кожний випадок укусу повинен уважно розслідуватись. Тварину необхідно оглянути, а укушена людина повинна при необхідності отримати профілактичне лікування.
  • Якщо вас чи вашу дитину вкусила дика або сільськогосподарська тварина або у вас стався контакт з кажаном, ви обов’язково повинні повідомити про це лікарю. Він посприяє проведенню розслідування інциденту й порекомендує вам при необхідності профілактичне лікування від сказу.

​Які найпоширеніші захворювання передаються від тварин людям?

Патогенні мікроорганізми можуть передаватись людям при контакті із сечею, калом або ранами домашніх тварин, а також при дотику до шерсті. Також вони можуть розповсюджуватись повітряно-краплинним шляхом за допомогою кашлю чи чхання, хоча цей шлях передачі менш поширений.