За даними Центру громадського здоров’я, станом на 4 серпня в Україні зафіксовано 1061 новий випадок коронавірусної хвороби COVID-19.

Загалом в Україні 74 219 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 1764 летальні, 40 613 пацієнтів одужало. Проведено 1 081 146 тестувань методом ПЛР. Усього за добу одужало 737 пацієнтів.

Кількість зареєстрованих активних хворих станом на 4 серпня складає 31 842. Найбільша кількість активних хворих на 100 тис. населення зареєстрована у Львівській (290,7), Закарпатській (243,3) та Івано-Франківській (228,7) областях.
На стаціонарному лікуванні перебуває 4969 осіб, з них 132 особи підключені до апарату ШВЛ. Усього госпіталізації потребували 18 715 осіб, підключення до апарату ШВЛ — 546 пацієнтів.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена:

• Вінницька область — 2848 випадків;
• Волинська область — 4008 випадків;
• Дніпропетровська область — 1459 випадків;
• Донецька область — 903 випадки;
• Житомирська область — 1967 випадків;
• Закарпатська область — 5384 випадки;
• Запорізька область — 851 випадок;
• Івано-Франківська область — 5041 випадок;
• Кіровоградська область — 711 випадків;
• м. Київ — 8662 випадки;
• Київська область — 3877 випадків;
• Львівська область — 10067 випадків;
• Луганська область — 130 випадків;
• Миколаївська область — 648 випадків;
• Одеська область — 3545 випадків;
• Полтавська область — 466 випадків;
• Рівненська область — 6355 випадків;
• Сумська область — 560 випадків;
• Тернопільська область — 3121 випадок;
• Харківська область — 4093 випадки;
• Херсонська область — 230 випадків;
• Хмельницька область — 1200 випадків;
• Чернівецька область — 6229 випадків;
• Черкаська область — 955 випадків;
• Чернігівська область — 909 випадків.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 04 серпня 2020 року до Центру надійшло 1408 повідомлень про підозру на COVID-19. Всього з початку 2020 року надійшло 127 719 повідомлень про підозру на COVID-19.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. 

У Грицівській селищній раді 30 – 31 липня 2020 року відбувся тренінг для персоналу ЦНАП, за участі тренера Ковтонюка Анатолія. Тренінг складався з трьох модулів, а саме:

• Роль органів місцевого самоврядування в обслуговуванні громади, реалізація власних та делегованих повноважень у сфері надання адміністративних послуг;
• Адміністративні послуги: типові проблеми, належна організація надання;
• Порядок надання адміністративних послуг, насамперед базових, і параметри якості послуг.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

З 1 серпня набуває чинності постанова Кабінету Міністрів від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно до документа, адаптивний карантин в Україні продовжений до 31 серпня 2020 року.

Залежно від епідеміологічної ситуації всі регіони буде поділено на декілька зон: зелену, жовту, помаранчеву і червону за рівнем епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Зелена зона передбачає:

— перебування у громадських будівлях в масках або респіраторах;

— проведення масових заходів: не більше 1 людини на 5 квадратних метрів;

— кінотеатри із заповненістю на 50%;

— перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць.

Жовта зона (+ обмеження зеленої), забороняється:

— відвідування установ соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, що надають послуги кризово.

Помаранчева зона (+ обмеження жовтої), забороняється:

— діяльність закладів розміщення (хостели, туристичні бази тощо), окрім готелів;

— діяльність розважальних закладів, ресторанів у нічний час;

— планові госпіталізації в лікарнях;

— спортзали, фітнес-центри, заклади культури;

— прийом нових змін в дитячі табори;

— обмеження для масових заходів: 1 людина на 20 квадратних метрів та не більше 100 людей.

Червона зона (+ обмеження помаранчевої), забороняється:

— робота громадського транспорту;

— відвідування закладів освіти;

— діяльність ТРЦ, кафе та ресторанів.

Перетин кордону: з країн «зеленої зони» – потрібен тільки страховий поліс. Для країн із «червоної зони» – потрібен поліс + самоізоляція на 14 днів або ПЛР-тест.

Регіоном із значним поширенням COVID-19 вважається регіон, в якому наявна одна з таких ознак:

1. Завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50 відсотків;

2. Середня кількість тестувань методом ПЛР та ІФА становить менше ніж 24 на 100 тис. населення протягом останніх семи днів;

3. Коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить більш як 11 відсотків;

4. Показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 становить більш як 10 відсотків.

5. Показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 застосовується у разі реєстрації більше восьми випадків на 100 тис. населення сумарно за останні сім днів.

— Посилення протиепідемічних заходів застосовується та припиняється на території регіону на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке приймається за поданням головного державного санітарного лікаря регіону.

— Перехід регіону з однієї в іншу зону можливий за умови, коли 5 днів поспіль там спостерігаються зміни одного із визначених показників. Обмеження діятимуть на всіх рівнях, включаючи “зелений”. Серед обов’язкових вимог — носіння масок у громадських місцях, проведення масових заходів лише за умови перебування не більше 1 особи на 5 м кв, заповненість кінотеатрів – не більше, ніж на 50%, перевезення пасажирів тільки на сидячих місцях. Найбільш жорсткий карантин буде діяти в “червоній зоні”.

— З 1 вересня 2020 року в Україні відкриються всі школи. Однак, якщо епідеміологічна ситуація в районі не буде задовольняти вимогам МОЗ, освітні заклади будуть змушені закрити на карантин. Закривати школи будуть тільки в районах «червоної зони» – де високий показник захворюваності на атипову пневмонію.

— В Україні розпочнеться поступове залучення глядачів на футбольні матчі за умов дотримання низки карантинних вимог. Основними вимогами є: заповнення секторів стадіону глядачами не більше ніж на 25 відсотків, дотримання соціальної дистанції, забезпечення наявності дезінфекторів на стадіонах, проведення термоскринінгу на вході.

Міністерством освіти і науки розроблені інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році.

Для роботи дитячих садків у 2020/2021 навчальному році обов’язково мають бути заплановані дії щодо заохочення всіх учасників освітнього процесу до дотримання гігієнічних навичок, соціальної дистанції у приміщенні.

Рішення щодо відновлення діяльності та функціонування ЗДО ухвалюють регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що залежить від статистики захворюваності у регіоні.  За сприятливої ситуації у регіоні дитячі садки працюють у звичайному режимі, створивши максимально безпечні умови для вихованців та працівників. За створення таких умов відповідають засновники та керівники закладів.дошкільна освітаНадрукувати

Відповідно до Закону України “Про освіту” усім закладам освіти надано автономію в організації освітнього процесу, орієнтуючись на попередній досвід, аналіз результатів своєї роботи в минулому навчальному році та усі наявні рекомендації.

Наголошено, що при організації освітньої діяльності вихователям варто звертати увагу, що діяльнісний підхід є основою для досягнення цілей розвитку дітей різного віку, застосовувати його потрібно так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів.

Поряд із традиційними формами роботи з батьками чи законними  представниками дитини (опитування,  співбесіди,  консультації,  засідання батьківського комітету, конкурси тощо), можна застосовувати інноваційні, а саме: “Буккросинг”, “Дерево цілей” або “Дерево розвитку групи” та “Батьківська скринька”, а також  впроваджувати дистанційні форми спілкування.

Необхідною умовою для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, крім корекційно-розвиткових послуг та психолого-педагогічного супроводу, є створення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в тому числі створення ресурсної кімнати.

Впровадження дистанційних форм спілкування з батьками на онлайн-платформах та використання мобільних додатків є також прийнятним для дитсадків. Чітко зазначено тривалість і кратність роботи вихователя з дитиною за комп’ютером та гаджетами відповідно до віку і особливостей дитини.

Невід’ємною складовою роботи ЗДО у 2020/2021 навчальному році  залишається підвищення кваліфікації педагогічних працівників за різними формами та видами.

МОН у 2020/2021 н. р. продовжуватиме роботу з координації діяльності закладів дошкільної освіти в умовах карантинних заходів, спричинених COVID-19.

Нагадуємо, що затверджено тимчасові рекомендації щодо організації освітнього процесу у закладах освіти.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 3 серпня в Україні зафіксовано 990 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

Загалом в Україні 73 158 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 1738 летальних, 39 876 пацієнтів одужало. Проведено 1 067 006 тестувань методом ПЛР. Усього за добу одужало 333 пацієнти.

Кількість зареєстрованих активних хворих станом на 03.08 складає 31 544. Найбільша кількість активних хворих на 100 тис. населення зареєстрована у Львівській (289,2), Закарпатській (239,7) та Івано-Франківській (226) областях.
На стаціонарному лікуванні перебуває 4772 особи, з них 125 осіб підключені до апарату ШВЛ. Усього госпіталізації потребували 18 465 осіб, підключення до апарату ШВЛ — 536 пацієнтів.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена:

• Вінницька область — 2815 випадків;
• Волинська область — 3949 випадків;
• Дніпропетровська область — 1438 випадків;
• Донецька область — 898 випадків;
• Житомирська область — 1948 випадків;
• Закарпатська область — 5318 випадків;
• Запорізька область — 846 випадків;
• Івано-Франківська область — 4914 випадків;
• Кіровоградська область — 711 випадків;
• м. Київ — 8554 випадки;
• Київська область — 3845 випадків;
• Львівська область — 9921 випадок;
• Луганська область — 128 випадків;
• Миколаївська область — 642 випадки;
• Одеська область — 3482 випадки;
• Полтавська область — 459 випадків;
• Рівненська область — 6270 випадків;
• Сумська область — 541 випадок;
• Тернопільська область — 3113 випадків;
• Харківська область — 3950 випадків;
• Херсонська область — 230 випадків;
• Хмельницька область — 1189 випадків;
• Чернівецька область — 6143 випадки;
• Черкаська область — 954 випадки;
• Чернігівська область — 900 випадків.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 03 серпня 2020 року до Центру надійшло 1072 повідомлення про підозру на COVID-19. Всього з початку 2020 року надійшло 126 311 повідомлень про підозру на COVID-19.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. 

Центральна комісія  з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на засіданні 31 липня визначила регіони за рівнем поширення епідемічної небезпеки COVID-19.  До червоної зони буде віднесено Луцьк, Тернопіль та Кіцманський район Чернівецької області.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, коментуючи результати засідання Центральної комісії ТЕБ та НС в п’ятницю, 31 липня.

“Ми зробили баланс щодо роботи підприємств,  нашої економіки і збереження здоров’я та життя наших громадян, що для нас дуже важливо”, – підкреслив керівник МОЗ.

 
За його словами, помаранчевий рівень поширення коронавірусу буде встановлений в Луцькому та Любашівському районі Волинської області, в Івано-Франківську та Тисменицькому районі Івано-Франківської області, у Львові та Миколаївському, Пустомитівському та Перемишлівському районах  Львівської області,  Бережанському районі та місті Бучач Тернопільської області.

Загалом до червоної,  помаранчевої та жовтої зони розповсюдження коронавірусу потрапили адміністративно-територіальні одиниці  8 областей України. Це стосується  Вінницької, Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей.

Міністр уточнив, що вся інформація щодо рішення комісії буде розміщена на сайті МОЗ та відповідних ресурсах Уряду. Крім цього обласним державним адміністраціям доручено провести роз’яснювальну кампанію щодо введених рівнів обмежень. 

Рішення Центральної комісії ТЕБ та НС прийняте на виконання постанови уряду щодо нових правил адаптивного карантину, яка вступає в дію з 3 серпня. Документом передбачається визначення регіонів за рівнем поширення коронавірусу на рівні адміністративно-територіальних одиниць. Для визначення, до якої із зон належить той  чи інший регіон, застосовуватися такі показники, як завантаженість в лікарнях не більше 50% ліжко-місць, середня кількість проведених тестів – не менш 24 на 100 тисяч населення,  коефіцієнт виявлення випадків інфікування – не більше 11%,  показник динаміки зростання випадків інфікування – не більше ніж 10%.

Передбачається, що в зеленій зоні будуть діяти наступні правила: носіння масок в громадських місцях, проведення масових заходів не більше 1 особа на 5 м кв, заповненість залів у  кінотеатрах та театрах не більше 50 відсотків, перевезення пасажирів у громадському транспорті за кількістю місць для сидіння.

У жовтій зоні окрім обмежень, які діють зеленій  зоні, буде обмежене відвідування установ соціального захисту, де перебувають люди похилого віку. У помаранчевій –  заборонена  робота закладів розміщення (крім готелів), діяльність розважальних закладів, ресторанів вночі, планова госпіталізація, дитячих таборів, масові заходи можуть проводитись з розрахунку не більше 1 людини на 20 кв. м.

В червоній зоні заборонена робота громадського транспорту, закладів освіти, ресторанів та ТРЦ. 

За словами Максима Степанова, перехід в ту чи іншу зону відбуватиметься при перевищенні показників 5 днів поспіль. 

Засідання Центральної комісії ТЕБ та НС буде проводитись кожної п’ятниці. За результатами аналізу ситуації в регіонах будуть визначатись рівні розповсюдження коронавірусу. Епідемічні показники на рівні  районів та міст обласного значення за посиланням

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 31 липня в Україні зафіксовано зафіксовано 1090 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19.
Загалом в Україні 69 884 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 1693 летальні, 38 752 пацієнти одужало. Проведено 1 029 220 тестувань методом ПЛР.

Усього за добу одужало 598 пацієнтів.
Наразі коронавірусна хвороба виявлена:

• Вінницька область — 2736 випадків;
• Волинська область — 3783 випадки;
• Дніпропетровська область — 1402 випадки;
• Донецька область — 881 випадок;
• Житомирська область — 1850 випадків;
• Закарпатська область — 5146 випадків;
• Запорізька область — 790 випадків;
• Івано-Франківська область — 4557 випадків;
• Кіровоградська область — 703 випадки;
• м. Київ — 8241 випадок;
• Київська область — 3716 випадків;
• Львівська область — 9526 випадків;
• Луганська область — 126 випадків;
• Миколаївська область — 590 випадків;
• Одеська область — 3214 випадків;
• Полтавська область — 440 випадків;
• Рівненська область — 6024 випадки;
• Сумська область — 485 випадків;
• Тернопільська область — 2976 випадків;
• Харківська область — 3711 випадків;
• Херсонська область — 227 випадків;
• Хмельницька область — 1138 випадків;
• Чернівецька область — 5875 випадків;
• Черкаська область — 924 випадки;
• Чернігівська область — 823 випадки.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.
Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 31 липня 2020 року до Центру надійшло 1518 повідомлень про підозру на COVID-19. Всього з початку 2020 року надійшло 122 490 повідомлень про підозру на COVID-19.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. 

1 вересня до закладів освіти допускатимуть лише у масках або респіраторах, водночас на заняттях маски можна буде не використовувати. Педагоги опитуватимуть учнів/студентів щодо їхнього самопочуття і зможуть проводити уроки на відкритому повітрі.

Відповідні рекомендації щодо організації освітнього процесу сьогодні, 30 липня 2020 року, затвердив Заступник Міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко. 

Тимчасові рекомендації розроблено для закладів позашкілля, загальної середньої, фахової передвищої освіти, профтехів і вишів.

Вхід до закладу освіти буде можливий лише у захисній масці або респіраторі.У період карантину до закладу не допускатимуть батьків або супроводжуючих осіб – крім тих, які супроводжують осіб з інвалідністю.

На заняттях захисні маски або респіратори можна не використовувати.Водночас під час пересування приміщеннями закладу носіння масок є обов’язковим. 

Перед заняттями педагоги опитуватимуть учнів/студентів щодо їхнього самопочуття.Тих, у кого буде виявлено симптоми гострих респіраторних захворювань, оперативно направлятимуть до медпрацівника для огляду. 

Персоналу проводитимуть обов’язкову термометрію і не допускатимуть до закладу з температурою понад 37,20 С. Водночас для учнів та студентів температурний скринінг не буде обов’язковим. 

Закладам також рекомендовано адаптувати освітній процес. Зокрема, проводити заняття на відкритому повітрі за можливості, передбачити змогу визначати різний час початку та закінчення занять, перерв для різних класів та груп, обмежити проведення масових заходів (нарад, зборів тощо) в закритих приміщеннях. У закладі також необхідно буде запобігати утворенню скупчень учнів/студентів та мінімізувати їхні пересування між кабінетами і аудиторіями.

На період карантину заклади повинні забезпечити наступні умови безпеки:

• місця для обробки рук антисептиками на вході до всіх приміщень,
• збір використаних масок і рукавичок в окремі контейнери,
• підготовлені санітарні  кімнати: рідке мило, паперові рушники або електросушарки для рук,
• плакати, банерипро респіраторну гігієну та етикет кашлю,
• обладнані медпункти: безконтактні термометри, дезінфектори, засоби індивідуального захисту,
• розмітка на підлозідля утримання дистанції та організованого руху коридорами,
• провітрювання приміщень не менше 10 хвилин після кожного заняття,
• очищення і дезінфекція поверхонь– дверних ручок, столів, місць для сидіння, перил тощо – після проведення занять у кінці робочого дня.

Рекомендації також встановлюють особливості організації харчування. Так, у період карантину не дозволяється харчування за типом “шведського столу” та з самообслуговуванням. Заклад також повинен мати графік харчування учнів/студентів. Відстань між столами має бути не менш як 1,5 м, а за одним столом має бути не більш ніж 4-х осіб.

Працівники харчоблоку працюватимуть у захисних масках і одноразових рукавичках. Працівники, які видають страви або здійснюють розрахунок, додатково матимуть захисні окуляри або щиток.

Керівники закладів також мають забезпечити проведення роз’яснень та інструктажів для персоналу та здобувачів щодо того, як запобігти зараженню та поширенню коронавірусу, як реагувати на симптоми COVID-19, як правильно використовувати і утилізовувати маски/респіратори, рукавички. Крім того, закладам рекомендовано розробити алгоритми дій на випадок надзвичайної ситуації, пов’язаної з випадками COVID-19 у закладі.

Також встановлено рекомендації щодо перевезення дітей та працівників закладу в шкільному транспорті.Перевізнику необхідно забезпечити водіїв масками/респіраторами та антисептиками для рук, щоденно контролювати їхній стан здоров’я та не допускати до роботи працівників з ознаками гострої респіраторної хвороби і температурою вище 37,20 С.

Салон транспорту необхідно дезінфікувати до початку та в кінці робочої зміні. Вхід до салону автотранспорту здійснюється за наявності захисної маски/респіратора. Кількість пасажирів має бути у межах кількості місць для сидіння.

Нагадаємо, загальнонаціональний карантин, встановлений через пандемію COVID-19, продовжено до 31 серпня 2020 року. З 1 серпня залежно від епідемічної ситуації в кожному з регіонів встановлюватиметься один з чотирьох рівнів епідемічної небезпеки – “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний”.

Щороку 30 липня, починаючи з 2014 року, світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою підвищення інформованості громадськості про цю глобальну проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.

Проблема торгівлі людьми та співпраці громадських організацій і державних установ щодо реінтеграції осіб, постраждалих від торгівлі людьми  ця проблема  надзвичайно актуальна, адже торгівля людьми є одним із найсерйозніших злочинів проти людини, який має як економічні, так і соціальні, педагогічні, психологічні причини.

Незважаючи на здійснення певних зусиль з боку держави в напрямку протидії торгівлі людьми – ця проблема залишається актуальною і має стійкі тенденції до поширення.

Злочин «торгівля людьми», зазвичай, прихований. Його жертви не хочуть згадувати й переповідати пережиті ними жахіття. І все-таки, постраждалим жінкам психологічно дещо простіше, ніж чоловікам, розповісти, що з ними сталося. А постраждалих чоловіків стає дедалі більше, проте вони соромляться звертатися до спеціальних служб.  Серед постраждалих не лише молодь. Тут немає вікових обмежень. У жебракування, втягують як дітей, так і літніх людей.

Поняття «торгівля людьми» набуває нового змісту. Якщо раніше йшлося здебільшого про сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало в себе широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів.

Способи використання людей доволі різноманітні. Чоловіків експлуатують як будівельників, шахтарів, на сільськогосподарських роботах; жінок – як домогосподарок, швачок, мийниць посуду. Дітей використовують здебільшого у жебрацтві та як дешеву робочу силу на некваліфікованих роботах або у розповсюдженні наркотиків серед підлітків.

Як правило, злочин починається з того, що торгівці людьми пропонують своїм майбутнім жертвам привабливі можливості працевлаштування. У багатьох випадках особа дізнається про дійсні «умови договору» лише після своєї появи у місці призначення, коли в неї відбирають паспорт, вдаються до фізичного та психічного насильства щодо неї, вимагають відпрацювання коштів, витрачених на оформлення документів, віз та проїзних квитків. Згодом, залежність жертви посилюється за схемою сфабрикованих боргів, до яких зараховують суми грошей, що їх витратив роботодавець на незаконне проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно збільшується. До неї додаються надумані штрафи та інші витрати.

«Торгівля людьми», відповідно до сучасного визначення, може бути і без ознаки перетину державних кордонів. Адже є велика кількість випадків «внутрішньої» торгівлі людьми, що відбувається під час переміщення людей з одного регіону в інший у межах однієї країни.

Статтею 149 Кримінального кодексу України передбачено: «Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років». Під експлуатацією людини у цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів. Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини у сучасному світі, вимагає об’єднання зусиль міжнародної спільноти та громадськості кожної країни, кожного регіону.

 

Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів

(працює на базі Представництва міжнародної організації з міграції в Україні)

0 800 505 501 дзвінки в межах України безкоштовні

527 безкоштовно для абонентів МТС, Київстар, life:)

 

 

Термін „торгівля людьми” передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми” торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними.

До внутрішніх чинників належать:

соціальна нерівність та низький рівень життя населення;

насильство в сім’ї та інші прояви гендерної нерівності;

девіантна поведінка членів сім’ї (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо);

викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення;

привабливість кращого життя за кордоном та погана обізнаність громадян України щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідки тощо.

До зовнішніх чинників торгівлі людьми належать наступні:

спрощення можливостей для подорожування;

лояльність законодавства до заняття проституцією у багатьох країнах світу;

попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей;

попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати через низку причин, зокрема небезпечні умови праці тощо;

! Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.

Основними уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є:

незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;

молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;

сільське населення;

внутрішньо переміщені особи;

іноземні громадяни – трудові мігранти;

особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;

бідні, малозабезпечені особи;

особи з проблемами психічного здоров’я.

Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями населення є:

-жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);

-чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);

-діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).

!Торгівля людьми є третім за прибутковістю видом злочинної діяльності, після продажу зброї та наркотиків.

Торгівля людьми має різні види, серед яких примусова праця, рабство, звичаї подібні до рабства, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

1) Примусова праця – будь-яка робота, що вимагається від особи під загрозою застосування покарання, фізичного та психологічного насильства.

Основні ознаки втягнення особи у примусову працю:

недобровільний характер роботи;

відсутність дійсної трудової угоди та або утримання частини заробітної плати або її невиплата взагалі;

робота в умовах, що не сумісні з поняттям гідної/ безпечної праці;

погані умови проживання;

повна залежність від експлуататора;

примусова консумація.

2) Рабство – стан людини, щодо якої застосовуються атрибути права власності, зокрема, насильницьке підпорядкування однієї людини іншій.

3) Звичаї подібні до рабства чи підневільного стану  – це

а) будь-який інститут чи звичай, через які жінку обіцяють за винагороду видають заміж (без права її відмови) її батьки, опікун, родина або будь-яка інша особа або група осіб; чоловік жінки, його родина або його клан за винагороду чи без такої мають право передати її іншій особі; жінку після смерті чоловіка передають у спадщину іншій особі;

б) будь-який інститут чи звичай, через  який дитина передається одним або обома своїми батьками чи своїм опікуном іншій особі за винагороду або без такої з метою експлуатації цієї дитини чи дитячої праці.

4) Сексуальна експлуатація – використання особи у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування незалежно від того, чи носить така діяльність добровільний або примусовий характер.

Ознаки сексуальної експлуатації:

недобровільний характер роботи;

неможливість розпоряджатися прибутками, отриманими від надання своїх послуг.

5) Використання у порнобізнесі – діяльність юридичних та фізичних осіб у сфері надання послуг сексуального характеру, створення або утримання місць розпусти та звідництво, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів з метою отримання прибутку.

6) Примусова вагітність – це

а) посягання на волю, життя та здоров’я жінки, пов’язане із здатністю народжувати, проведення протиправних дій щодо запліднення у примусовому порядку, в тому числі штучного.

б) використання репродуктивної функції організму жінки шляхом природнього або штучного запліднення без її згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

7) Вилучення органів людини – вилучення з організму людини її складової частини, що має певну будову і спеціальне призначення без згоди самої особи або за її згодою, досягнутою шляхом використання злочинних засобів впливу на неї. Обіцяна особі винагорода не сплачується в повному обсязі або не сплачується взагалі.

8) Проведення дослідів над людиною без її згоди – незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, що створює небезпеку для її життя чи здоров’я.

9) Використання у жебрацтві – організація та примушування осіб до заняття жебрацтвом шляхом побиття, зґвалтування, навмисного заподіяння каліцтва, нанесення фізичних та/або психологічних травм та інших видів насильства.

10) Втягнення в злочинну діяльність – Передбачає дії, пов’язані з безпосереднім психологічним або фізичним впливом на особу, вчинені з метою викликати в неї прагнення взяти участь у одному чи кількох злочинах (примушення до крадіжок, виготовлення та/або перевезення, та/або розповсюдження наркотиків, інших заборонених товарів, торгівлі зброєю, викрадення та/або збуту автотранспортних засобів, здійснення інших злочинів).

11)Використання у збройних конфліктах – використання особи, яка знаходиться у підневільному стані іншої особи, для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, тощо.

12) Усиновлення (удочеріння) з метою наживи – взяття на виховання в сім’ю дитини на правах сина чи доньки, оформлене в установленому порядку, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню) (наприклад, бажання отримати контроль над власністю усиновленої особи, залучення до заняття жебрацтвом, азартними іграми, проституцією тощо).

13) Продаж дитини – продаж батьками, близькими родичами, подружжям тощо особи, яка не досягла 18 річного віку, з метою отримання прибутку.

!В Україні створено законодавчу для боротьби з торгівлею людьми, зокрема прийнято Закон України „Про протидію торгівлі людьми”, розроблено та затверджено підзаконні нормативно-правові акти у сфері протидії торгівлі людьми.

!Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2012 №29 Міністерство соціальної політики визначено національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми.

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми” особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

Як захиститися?

Знайте, що для працевлаштування за кордоном на законній основі ви повинні мати:

-Дійсний закордонний паспорт;

-Відповідну робочу візу;

-Трудову угоду із закордонним роботодавцем;

-Дозвіл на роботу в країні призначення.

Запам’ятайте, що:

-Трудова діяльність за туристичною, діловою (бізнес) або гостьовою візою є порушенням закону.

-Зазвичай неможливо оформити робочу візу через посередників. Перш ніж погоджуватися на посередництво при оформленні візи, уточніть у відповідному консульстві, чи справді це можливо та яка вартість цієї послуги.

-Як правило, виїхати за кордон за туристичною чи гостьовою візою і вже за кордоном переоформити її на робочу неможливо. Не вірте тим, хто вам таке обіцяє.

У жодному разі не погоджуйтеся надавати фальшиві документи або неправдиву інформацію під час інтерв’ю зі співробітниками консульства

Потурбуйтеся про власну безпеку перед виїздом за кордон:

-Дізнайтеся про візу, яка вам потрібна, зателефонувавши до консульского відділу при посольстві країни, до якої збираєтесь їхати або перевіривши інформацію на їхній веб-сторінці;

-Переконайтеся, що працевлаштування на запропоновану вам посаду буде законним. Працюючи нелегально, ви порушуєте закон. Для законного працевлаштування за кордоном необхідно мати дозвіл на роботу, відповідну візу, трудовий контракт;

-З’ясуйте, чи має фірма, що займається вашим працевлаштуванням, відповідну ліцензію, зателефонувавши до Державної служби зайнятості України за телефоном 044 287 25 95 (пн-чт, з 17:00 до 18:00) або перевіривши «Перелiк фiрм, якi отримали лiцензiю на працевлаштування за кордоном» на веб-сторінці Державної служби зайнятості. 

-Плануючи участь у молодіжних програмах Au-Pair або Work and Travel, перевірте легітимність діяльності агенції-посередника.

-Уважно читайте трудовий договір (контракт). Підписуйте лише документи, складені зрозумілою для вас мовою;

-Повідомте своїх родичів  або близьких про деталі поїздки, залишіть їм детальну інформацію про закордонного роботодавця, а також копію свого паспорту та інших документів, пов’язаних із вашою поїздкою;

-Заздалегідь знайдіть та візьміть із собою контактну інформацію посольства або консульства України та інших організацій, що надають допомогу мігрантам у країні, до якої збираєтесь.

Під час подорожі та перебуваючи за кордоном:

-Довіряйте свої документи лише уповноваженим посадовим особам (працівникам прикордонних служб, поліції тощо). Ні в якому разі не залишайте свій паспорт у якості застави та не віддавайте його роботодавцям «для реєстрації» або з інших причин;

-Зареєструйтеся в українському посольстві/консульстві в країні, де ви плануєте залишатися довше ніж три місяці;

-Зберігайте копії всіх важливих документів (віза, закордонний паспорт, національний паспорт, страховий поліс, контракт, запрошення тощо) у безпечному місці окремо від оригіналів;

-Підтримуйте постійний контакт із родичами та близькими, повідомляйте їм про зміну місця роботи або проживання.

З огляду на зростаючі ризики торгівлі людьми в межах України не забувайте подбати про власну безпеку і при працевлаштуванні на батьківщині. Перевіряйте законність діяльності посередників та працедавця, уважно читайте трудову угоду та обов’язково залишайте детальну інформацію родичам та знайомим.

Куди звернутися за допомогою?

За кордоном!!!

Якщо ви потрапили у скрутну ситуацію за кордоном, можете звернутися до:

-Посольств/консульських установ України за кордоном;

-Державних, міжнародних та громадських організацій, що надають допомогу мігрантам, які опинилися у скрутному становищі, і зокрема постраждалим від торгівлі людьми;

-Місцевих правоохоронних органів;

-Організацій української діаспори;

-Інших організації та установ (наприклад, релігійних).

Якщо вас позбавили документів, консульська установа має докласти зусиль для встановлення    Вашої особи та якнайшвидшого повернення до України. Наявність у вас копії закордонного паспорта значно пришвидшить цей процес.
 

В Україні!!!

В Україні надається державна підтримка особам, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема соціальна, медична, правова, освітня та матеріальна. Із заявою про необхідність такої допомоги слід звертатись до найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання. Контакти в регіонах України можна знайти на веб-сторінці Міністерства соціальної політики України.

Крім того, особи, постраждалі від торгівлі людьми, можуть отримати допомогу через мережу громадських організацій, які працюють по всій Україні. Зателефонувавши на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, можна отримати контактну інформацію обласних громадських організацій.

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів:
0-800-505-501 безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні	527 безкоштовно з номерів Київстар, МТС, Vodafone та lifecell
пн-пт з 10:00 до 21:00, суб з 10:00 до 18:00