Реєструємо пасіки

Першим кроком до отримання безпечної та якісної продукції бджільництва є зареєстрована пасіка, що надає ряд переваг для успішного розвитку.

По-перше, оскільки головною проблемою масової загибелі бджіл є використання аграріями пестицидів для оброблення сільськогосподарських угідь, у разі реєстрації пасіки її власника заздалегідь попереджають про початок обробки.

По-друге, щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєстрували бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру й на законних підставах зможуть реалізовувати мед. Крім того, якщо пасіка зареєстрована, то відповідний документ точно фіксує кількість бджолосімей. Якщо вулики із їх мешканцями не занесені до реєстру, то на юридично їх немає. А значить у випадку крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин довести розміри шкоди та претендувати на відшкодування збитків буде дуже складно.

Бджоляр, який зареєстрував пасіку, отримує:

• ветеринарне обслуговування. Пасіка отримує регулярний професійний догляд, що дозволить вирішити проблему захворювання бджіл, тим самим не впливаючи на якість та безпечність продукції бджільництва;

• своєчасне попередження при обробці сільськогосподарських угідь. Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, згідно зі ст.37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ;

• доступ до ринку збуту. Також, реєстрація пасіки – це прямий шлях самостійного виходу на ринок експорту, але тільки тоді, коли сам бджоляр буде гарантом якості та безпечності власної продукції. Все це можливо лише у зацікавленому тандемі виробника та держави. Має бути стандартизований сам шлях виходу з «тіні» малого виробника, що змусить бджоляра відповідати за здоров’я бджіл та безпеку продукції.

Реєстрація потужностей здійснюється на безоплатній основі. Оператору ринку необхідно лише подати заяву до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування потужностей та детальну інформацію про вид діяльності. Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.

Власнику пасік необхідно отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку, що видається на підставі письмового звернення до районного управління Держпродспоживслужби з обов’язковим проведенням епізоотичного обстеження. У паспорті мають бути відображені: характеристика пасіки, її ветеринарно-санітарний стан, епізоотична обстановка, дані лабораторних досліджень, результати проведених лікувально-профілактичних заходів.                                  

Онлайн-співбесіда з роботодавцем: лайфхаки від служби зайнятості

Підготовка до співбесіди з роботодавцем є важливим етапом для досягнення успіху при працевлаштуванні. Ознайомитись з правилами підготовки та прийомами самопрезентації  вам допоможуть фахівці Хмельницької обласної служби зайнятості.

Як і до будь-якої іншої співбесіди, до онлайн-інтерв’ю необхідно ретельно підготуватися, враховуючи певні правила:

  • Співбесіда повинна бути узгоджена заздалегідь, щоб у вас був час до неї  підготуватися.
  • Після домовленості про час інтерв’ю, подбайте про технічне оснащення. Пам’ятайте, що назва вашого профілю має бути по-діловому короткою і серйозною — імена типу «pupsik», «зайченя», «светулька» не підійдуть.
  • Заздалегіть додайте в свій список контакт роботодавця.
  • Незадовго до онлайн-інтерв’ю  ще раз перевірте якість зв’язку, зробивши тестовий дзвінок комусь з друзів.
  • Подбайте про свій зовнішній вигляд.
  • Ретельно підготуйте приміщення до співбесіди. Світло не повинно бути занадто сильним за Вашою спиною, інакше співрозмовник побачить на екрані лише Ваш темний силует.
  • Всіх близьких варто попередити про час Вашої онлайн-співбесіди, запропонувавши їм погуляти в цей період на вулиці або посидіти в іншій кімнаті, щільно зачинивши двері.
  • На час співбесіди вимкніть дверний дзвінок, мобільний і міський телефони, радіо і телевізор.
  • Покладіть біля комп’ютера всі свої документи, сертифікати, дипломи, роздруковані резюме і рекомендації. Приготуйте ручку та блокнот для необхідних записів під час інтерв’ю.
  • Якщо Ви сильно хвилюєтеся, перед співбесідою накидайте собі ті питання, які хочете задати роботодавцю, щоб не забути їх.
  • Якщо під час інтерв’ю зв’язок раптом перервався, то, згідно з правилами ділового етикету, передзвонити повинен той, хто дзвонив.
  • На співбесіді намагайтеся говорити рівно, правильно. Уникайте зайвої жестикуляції.

Бажаємо всім ідеальних онлайн-співбесід і успіхів у пошуку роботи своєї мрії!

До відома: з початку року фахівцями Хмельницької обласної служби зайнятості проведено 179 семінарів та 4 вебінари за темою «Техніка пошуку роботи. Співбесіда з роботодавцем», у яких взяли участь 2996 осіб.

50% підлітків в Україні були жертвами цькувань в інтернеті – презентовано чат-бот “кіберпес” для допомоги у боротьбі з кібербулінгом

Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот “Кіберпес”. У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у випадку кібербулінгу. 

“Минулого року ми ввели в законодавство поняття булінгу, зокрема і цькування дітей в інтернеті. Наступним кроком має стати національна система виявлення та встановлення відповідальності за кібербулінг. Під час карантину діти проводять багато часу в мережі, тож зараз вони особливо потребують зручного і швидкого механізму реагування на кібербулінг”, – прокоментувала запуск чат-боту державний експерт Директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН Оксана Савицька.

У чат-боті «Кіберпес” можна знайти інформацію про те:

  • що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
  • як визначити контент, що містить кібербулінг;
  • що робити, якщо вас кібербулять;
  • як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
  • як попередити кібербулінг;
  • як не бути кібербулером.

За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Близько 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще майже 50% – 4 та більше годин. 

Представниця ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сильвандер зазначає, що в Україні близько 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. 

“Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok та Snapchat є основними соціальними платформами для цькування”, – додає вона. 

За результатами дослідження Всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу Docudays UA, партнером якого виступив освітній омбудсмен Сергій Горбачов, станом на 1 квітня 2020 року судами було прийнято 482 Постанови щодо булінгу проти дітей. У 13% випадків справи стосувались кібербулінгу, зокрема погроз та принизливих коментарів та поширення фото і відео без згоди.

Довідково. ЮНІСЕФ визначає кібербулінг як цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах, зокрема через: 

  • поширення брехні або розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
  • повідомлення або погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

Нагадаємо, що на платформі Prometheus можна пройти безкоштовний онлайн-курс «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти», що був створений за ініціативи МОН.

Інформація про поширення коронавірусної інфекції COVID-19 станом на 02.06.2020р.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 2 червня в Україні підтверджено 24 340 випадків COVID-19, з них 10 078 одужали, 727 померло. Протягом останньої доби лабораторно підтверджено 328 випадків.

Усього в Україні 371 668 зразків досліджено методом ПЛР та 15 615 зразків — методом ІФА.

Загалом захворіли 1747 дітей та 4682 медики. На амбулаторному лікуванні 16 896 пацієнтів, з них 1460 дітей та 3805 медпрацівників. Усього потребували госпіталізації 7444 особи, з них 287 дітей та 877 медиків. Підключення до апарату штучної вентиляції легенів потребували 286 особи, зокрема одна дитина та 26 медиків.
Із числа людей, що одужали, 2428 медпрацівників та 680 дітей.

Загалом випадки підтверджено:

  • Вінницька обл. — 1029 (619 одужали);
  • Волинська обл. — 942 (264 одужали);
  • Дніпропетровська обл. — 943 (266 одужали);
  • Донецька обл. — 164 (94 одужали);
  • Житомирська обл. — 776 (443 одужали);
  • Закарпатська обл. — 1216 (410 одужали);
  • Запорізька обл. — 450 (253 одужали);
  • Івано-Франківська обл. — 1442 (843 одужали);
  • м. Київ — 3071 (718 одужали);
  • Київська обл. — 1623 (399 одужали);
  • Кіровоградська обл. — 516 (403 одужали);
  • Луганська обл. — 47 (40 одужали);
  • Львівська обл. — 1734 (438 одужали);
  • Миколаївська обл. — 294 (173 одужали);
  • Одеська обл. — 896 (225 одужали);
  • Полтавська обл. — 271 (249 одужали);
  • Рівненська обл. — 1823 (960 одужали);
  • Сумська обл. — 173 (147 одужали);
  • Тернопільська обл. — 1180 (921 одужав);
  • Харківська обл. — 1105 (448 одужали);
  • Херсонська обл. — 178 (161 одужав);
  • Хмельницька обл. — 458 (245 одужали);
  • Черкаська обл. — 411 (316 одужали);
  • Чернівецька обл. — 3410 (980 одужали);
  • Чернігівська обл. — 188 (63 одужали).

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 02 червня 2020 року до Центру надійшло 749 повідомлень про підозру на COVID-19. Всього з початку 2020 року надійшло 60088 повідомлень про підозру на COVID-19.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. Залишайтеся вдома! Самоізоляція – найдієвіший спосіб убезпечити себе від інфікування.

Обережно! Борщівник сосновського

Останнім часом дуже поширюється небезпечна, отруйна багаторічна рослина до 3-5 метрів висоти, товщиною стебла до 10 см – борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden). Зацвітає на 2-7 рік життя, переносить заморозки до -7 -9 0 С.

    Основними місцями його розвитку є узбіччя доріг, необроблювальні угіддя, береги потічків, річок, каналів, деградовані луки, пасовища тощо.
При контакті людини з рослиною спричиняє опіки, які важко загоюються.

                   Заходи боротьби з борщівником Сосновського

   Для боротьби з отруйною рослиною існують різні методи: механічне (шляхом удушення або виснаження рослини) та хімічне (використання гербіцидів) знищення.
   Щоб механічний метод був ефективним, потрібно систематично підрізати корені на глибині 8-12 сантиметрів та багаторазово підкошувати паростки, що відростають.
Не припиняти такі роботи протягом кількох років до тих пір, поки не будуть знищені всі кореневища та насіння в ґрунті.
    Ефективніший метод боротьби — хімічний. Внесення зареєстрованих в Україні, рекомендованих на основі гліфосатів, дикамби, сульфанілсечовин і інших гербіцидів проводиться при висоті рослинин до 10-20 см навесні або після підкошування.
   За даними дослідних станцій найкращий ефект дає застосування бакової суміші (Зернодар в. г. (д. р. трибенуронметил 750 г/кг) з нормою витрати препарату 0,04 кг/га + Чистопол в. р. к. (д. р. ізопропіламінна сіль гліфосату 480 г/л) з нормою витрати препарату 10 л/га + Хлібодар с. е. (д. р. 2,4 Детилгексиловий ефір 596 г/л метсульфурон-метил 6 г/л) з нормою витрати 1,5 л/га + ПАР Корона р. (д. р. фосфат ефір 30 %) з нормою витрати 0,4 л/га). Витрата робочої рідини 300 л/га.
   Якщо ж упущено момент і рослини зацвіли, то скошену масу (борщівник цвіте з липня і майже до вересня) обов’язково треба спалювати, бо насіння дозріває навіть тоді, коли зацвівша рослина скошена. А одна така рослина дає 15-20 тисяч летючих насінин. Причому насіння може прорости в ґрунті навіть через 10-12 років!
   Боротьба буде ефективною, коли проводиться одночасно в усій зараженій місцевості.

Чого не слід допускати, знищуючи зарості борщівника Сосновського:

  • скошувати рослини борщівника в період цвітіння і на початку дозрівання плодів;
  • застосовувати не зареєстровані в Україні і не рекомендовані гербіциди;
  • під час роботи з борщівником не можна бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла;
  • скошений матеріал не можна залишати кинутим на місці без скидання купи і спалювання;
  • не можна близько підходити до рослин або заростей борщівника, брати в руки будь-які його частини, нюхати квіти, фотографуватись тощо.

Уряд ухвалив низку рішень щодо захисту дітей

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні у понеділок, 1 червня, ухвалив низку рішень щодо захисту дітей.

Відкриваючи засідання Уряду, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль нагадав, що сьогодні Україна та весь світ відзначають День захисту дітей. «Моє переконання – увага до дітей повинна бути на найвищому державному рівні, адже саме вони згодом становитимуть основу нашої країни. Саме вони будуть продовжувати будувати Україну», – зазначив він.

«Наше відношення до дітей зараз – це їхнє ставлення до України в майбутньому, це їх бажання жити та розвиватися в Україні», – переконаний Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр повідомив, що 27 ініціатив, які розглядає сьогодні Уряд на своєму засіданні, присвячені захисту дітей за наступними головними напрямами: «Перше. Посилення безпеки дітей, захист від жорсткого поводження. Наприклад, пропонується посилити відповідальність за правопорушення у сфері продажу дітям електронних сигарет і рідин. Це неприпустимо, щоб дитина могла купити електронну сигарету в будь-якому ларьку. Це толерування негативним звичкам».

Другий напрям, за словами Глави Уряду, покращення системи догляду і виховання дітей. «В цьому напрямку головний акцент – зробити все можливе, щоб діти виховувались у сім’ях, а не в інтернатах», – зазначив Прем’єр-міністр.

Також Денис Шмигаль ініціював рішення Уряду, покликані покращити умови для виховання дітей, які залишилися без батьків, в тому числі і дітей з інвалідністю.

Крім того, Прем’єр-міністр повідомив, що Уряд ухвалює рішення щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. «Переконаний, що такі діти мають повне право на отримання житла від держави, тому це право необхідно реалізувати», – зазначив він.

Ще одним напрямком, за яким Уряд ухвалює рішення, Прем’єр-міністр назвав: «Створення сприятливого та благополучного середовища для виховання дитини в громаді».

З 1 червня в Україні настає новий етап пом’якшення карантину, – МОЗ

З 1 червня в Україні буде дозволена робота басейнів і спортзалів; відвідування освітніх занять у групах не більше 10 людей (наприклад, розпочнуть роботу автошколи); а також буде відновлено рух залізничного транспорту і міжобласних перевезень автотранспортом. Скасування обмежень можливе лише у тих регіонах, де це дозволятиме епідемічна ситуація.

Про це Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив на щоденному брифінгу.

“Якщо ми говоримо про користування фітнес-центрами, то обов’язково, щоб на вході до закладу відбувався термоскринінг. Якщо температура 37,2 градуси і вище, то людина не допускається. Ми рекомендуємо, щоб були антисептики на вході. Працівники закладів повинні бути одягнуті в маски та респіратори. МОЗ розробило цілий список рекомендацій, із якими детально можна ознайомитися на офіційному сайті”, – наголосив Максим Степанов.

Переглянути повний список рекомендацій МОЗ щодо роботи спортивних залів та басейнів можна ТУТ.

Як підкреслив Міністр охорони здоров’я, в Україні діє адаптивний карантин.

“Відповідно перехід на наступний етап пом’якшень у кожному регіоні можливий лише тоді, якщо область відповідає усім критеріям”, – резюмував Максим Степанов.

Інформація про поширення коронавірусної інфекції COVID-19 станом на 01.06.2020р.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 1 червня в Україні підтверджено 24 012 випадків COVID-19, з них 9690 одужали, 718 померли. Протягом останньої доби лабораторно підтверджено 340 випадків. Усього в Україні 363 187 зразків досліджено методом ПЛР та 10 944 зразків — методом ІФА.

Загалом захворіли 1725 дітей та 4621 медик. На амбулаторному лікуванні 16 650 пацієнтів, з них 1443 дітей та 3757 медпрацівників. Усього потребували госпіталізації 7362 особи, з них 282 дитини та 864 медиків. Підключення до апарату штучної вентиляції легенів потребували 283 особи, зокрема одна дитина та 26 медиків.

Із числа людей, що одужали, 2354 медпрацівники та 663 дитини.

Загалом випадки підтверджено:

Вінницька обл. — 1005 (587 одужали);

Волинська обл. — 932 (259 одужали);

Дніпропетровська обл. — 942 (265 одужали);

Донецька обл. — 163 (89 одужали);

Житомирська обл. — 742 (416 одужали);

Закарпатська обл. — 1206 (405 одужали);

Запорізька обл. — 447 (252 одужали);

Івано-Франківська обл. — 1420 (818 одужали);

м. Київ — 3043 (654 одужали);

Київська обл. — 1600 (398 одужали);

Кіровоградська обл. — 514 (400 одужали);

Луганська обл. — 47 (40 одужали);

Львівська обл. — 1700 (420 одужали);

Миколаївська обл. — 294 (154 одужали);

Одеська обл. — 896 (225 одужали);

Полтавська обл. — 270 (249 одужали);

Рівненська обл. — 1770 (887 одужали);

Сумська обл. — 170 (141 одужав);

Тернопільська обл. — 1176 (912 одужали);

Харківська обл. — 1083 (408 одужали);

Херсонська обл. — 178 (161 одужав);

Хмельницька обл. — 454 (234 одужали);

Черкаська обл. — 406 (308 одужали);

Чернівецька обл. — 3377 (945 одужали);

Чернігівська обл. — 177 (63 одужали).

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні. Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 01 червня 2020 року до Центру надійшло 496 повідомлень про підозру на COVID-19. Всього з початку 2020 року надійшло 59339 повідомлень про підозру на COVID-19.

МОЗ закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю. Залишайтеся вдома! Самоізоляція – найдієвіший спосіб убезпечити себе від інфікування.

Детальніше – на сайті МОЗ.

1 червня – Міжнародний день захисту дітей

Сьогодні, 1 червня, відзначають Міжнародний день захисту дітей – в Україні святу виповнюється вже 22 роки. А у всьому світі його відзначають вже 61 рік з однією метою – захистити малюків планети від насильства, голоду, неможливість отримання освіти, медобслуговування та інших бід.

Діти складають приблизно 20-25% населення в кожній країні.

В Україні цей день не є вихідним, але для дітей завжди виглядає особливо святково: це веселі заходи, концерти, морозиво, перший день літа та початок літніх канікул. Втім, розважального підтексту у святі мало.

Свято заснували в 1949 році в Парижі рішенням конгресу Міжнародної демократичної федерації жінок. Проблема опіки над дітьми особливо гостро розглядалася на тлі тотального зубожіння населення, голоду та епідемій, які прийшли на зміну двох світових воєн. До того ж, у багатьох дітей батьки загинули і вони залишилися наодинці з труднощами: у боротьбі за життя вони нерідко чинили злочини і потрапляли у в’язницю, тоді як суспільство потребувало кваліфікованих робітників. У 1954 році ООН поставила відразу кілька цілей: визнання свята на міжнародному рівні, закріплення прав дітей Женевською декларацією прав дитини; створення спеціального Дитячого фонду ООН.

Питання забезпечення до елементарних благ стояло найбільш гостро: освіта, якісна їжа дітей з різних соціальних шарів. Символом Міжнародного дня захисту дітей став прапор, де на зеленому тлі намальовані п’ять фігурок людей різного кольору, що стоять на поверхні земної кулі. Це символізує гармонію і єднання різних народів світу, незалежно від раси та національності.

Символ Міжнародного дня захисту дітей

В Україні свято започаткували у 1998 році.

Посмішки дітей — це, мабуть, найкраще, що може радувати погляд. В них стільки щирості і довіри, що розтане навіть найсуворіше і загартоване проблемами серце. Так нехай сьогодні, в День захисту дітей, кожен постарається зробити життя маленьких мешканців нашої планети кращим і безпечнішим.

Діти — це наше майбутнє, наш сенс життя і наше щастя!

Зазвичай батьки проводять цей день з дітьми, але в умовах адаптивного карантину святкові заходи будуть обмежені.

Максим Степанов розповів, які категорії працівників старше 60 років можуть виходити на роботу під час карантину

Постанова уряду про адаптивний карантин передбачає, що особи від 60 років підлягають обов’язковій самоізоляції. Це категорія з групи ризику, і 70% летальних випадків внаслідок коронавірусної інфекції в Україні складають представники саме цієї групи. Втім, є перелік професій, представникам яких у віці 60+ дозволено виходити на роботу навіть під час карантину. 

Про це міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив на щоденному брифінгу.

“Всі протиепідемічні обмеження і заходи встановлені постановою уряду. Люди, які входять у групи ризику і підлягають самоізоляції – це, серед інших, і особи, старші 60 років. Це робиться заради здоров’я і життя цих людей. Втім, у документі є винятки. Певні категорії 60+ можуть не перебувати у самоізоляції і працювати, але з дотриманням правил, встановлених у країні. Це, зокрема, масковий режим, користування антисептиками тощо”, – пояснив Максим Степанов. 

За словами Міністра охорони здоров’я, понад 70% летальних випадків від COVID-19 в Україні припали на хворих, які входили в групи ризику, зокрема, осіб старше 60 років. Тому дотримання правил карантину є дуже важливим. 

Щодо винятків, які стосуються категорії 60+, то дозвіл на роботу під час карантину мають:

  • державні службовці і працівники державних органів та органів місцевого самоврядування, 
  • народні депутати України та депутати місцевих рад, 
  • судді,
  • військовослужбовці та працівники Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, 
  • особи, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які:
  • провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, у сферах інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, оборонній промисловості;
  • надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
  • є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
  • включені до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
  • є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.