Шепетівське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області інформує мешканців міста Шепетівки та Шепетівського району, що дим від горіння сухої трави і листя є дуже шкідливим, оскільки містить у собі отруйні речовини, які шкодять здоров’ю населення. Це сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів. При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму.

До їх складу входять пил, окисли азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні знайотрутніших для людини речовин.

А потрапляння у вогонь пластикового сміття робить дим особливо токсичним. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа, яка може викликати респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

Відповідно до пункту 2.5. «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», затверджених Міністерством охорони здоров’я України від 17.03 2011року за № 145 забороняється спалювати  побутові  відходи  на об’єктах благоустрою та на об’єктах поводження з відходами,  не призначених для цього.

Торгівля людьми залишається величезною проблемою нашого часу. Це злочин та порушення прав людини, що охоплює процес вербування, контролю та використання людей задля отримання вигоди від ïx експлуатації.

 Щодня безліч людей по всьому світу втрапляють у пастку торгівлі людьми. Маніпулюючи бажаннями та намірами людей, їх ошукують та експлуатують.

 Суспільна загроза цього явища полягає в посяганні на права людини: невід’ємне право на життя (ст. 27 Конституції України), право на повагу до гідності (ст. 28 КУ), на свободу та особисту недоторканість (ст. 29 КУ), свободу пересування та вільний вибір місця проживання (ст. 33 КУ) та ін.

Торгівля людьми має різні види: трудова, сексуальна  експлуатація, примусове жебрацтво, втягнення у злочинну діяльність, вилучення органів людини, усиновлення  з метою наживи, продаж дитини.

Діти та підлітки є особливою мішенню для злочинців через легку довірливість та бажання мати свободу від батьків. Дорослі можуть усвідомлювати, аналізувати  почуте  про реалії торгівлі людьми, а діти часто залишаються сам на сам з небезпекою, вони не мають страху перед незнайомою людиною, яка до них посміхається. В середньому діти складають близько  20% з усіх жертв торгівлі людьми.

Діти є особливо вразливими, але допоки батьки уважні до їх життя, небезпеку можна зменшити. Роль батьків дуже важлива, насамперед, у формуванні дитячої особистості, її взаємовідносин з однолітками, психологічного самопочуття, яке визначається задоволенням у сім’ї найголовніших потреб: любові та довіри, самостійності, самоствердження і визнання. Якщо характер відносин між батьками та дітьми побудований на довірі, любові, повазі, зацікавленості, наприклад, батьки знають про соціальні сторінки дітей, час від часу перевіряють їх на предмет опублікованих фото, коментарів до них, друзів, з якими діти спілкуються, або діти самі про це розповідають, ймовірність того, що дитина буде втягнута в ситуацію торгівлі людьми менша, аніж у дітей, в сім’ї яких відсутні відносини з батьками та основні потреби дитина намагається задовольнити за межами сім’ї, наприклад в соціальних мережах.  Діти, в сім’ях яких було домашнє насильство, як правило, шукають психологічної підтримки, розуміння і любові за її межами. У таких випадках ризик потрапляння до ситуації торгівлі людьми, значний.

Шановні батьки! Частіше спілкуйтеся  зі своїми  дітьми. Пояснюйте їм чому не можна контактувати  з незнайомцями на вулиці, розказувати та розміщувати про себе всю інформацію в соціальних мережах. А дітям, бути обачними та пам’ятати, що спілкування з незнайомими людьми є небезпечним та може призвести до трагічних наслідків.

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні та багатьох інших країнах. Стаття 149 Кримінального Кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3-х до 15-ти років.

Пам’ятайте: стати жертвою торгівлі людьми може кожен, незалежно від статі, віку, рівня освіти чи кваліфікації!

13 жовтня, напередодні Дня захисника України, Грицівський селищний голова Марина Поліщук, заступник голови – Олена Полєва та начальник служби у справах дітей Наталія Паламарчук відвідали матерів загиблих воїнів Сергія Рацуна (с.Мала Шкарівка) та Михайла Балюка (с. Микулин), а також поклали квіти на могилу та до меморіальних дощок.

Відважні українські воїни стали символом гідності, кожен з них вчинив подвиг, повставши проти насилля та несправедливості, віддавши життя за нову, відроджену Україну, саме їхні подвиги надихають сотні тисяч українців на боротьбу з російською агресією. Ми всі у вічному боргу перед матерями й батьками за те, що вони виростили мужніх і сміливих патріотів.

Пам’ятаємо та шануємо кожного, хто віддав своє життя за Україну, хто сьогодні боронить нашу державу в зоні проведення антитерористичної операції.

Слава Україні! Героям Слава!

Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ск ористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?

Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.

Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

– у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

– про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

Чи проводяться контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?

Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.

Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

Відповідно до Розпорядження Грицівського селищного голови №193 від 05.10.2021 року 12 жовтня 2021 року на базі відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму було проведено навчання та перевірку знань з питань електробезпеки та охорони праці для кочегарів, операторів котельні, опалювачів підприємств, установ, організацій, розташованих на території Грицівської селищної ради.

Голова комісії Кучерук Тетяна Никифорівна, фахівець з охорони праці Грицівського ліцею, та члени комісії Жвалюк Сергій Васильович, директор Великошкарівської початкової школи, Стецюк Володимир Миколайович, завідуючий господарством Грицівського закладу позашкільної освіти «Школа сприяння здоров’ю», Дорощук Олег Степанович, начальник 29 ДНРЧ смт. Гриців та Сидорчук Василь Степанович, лікар ЗПСЛ Грицівської АЗПСМ ознайомили присутніх з нормативними документами з охорони праці, правилами користування електроприладами, вогнегасниками, надання першої домедичної допомоги потерпілим при опіках, електротравмах та отруєнні чадним газом.

08 жовтня 2021 року відбувся конкурс на заміщення посади директора Комунальної організації (установа, заклад) Шепетівський районний інклюзивно-ресурсний  центр Грицівської селищної ради Шепетівського району, Шепетівської районної ради Хмельницької області.

На конкурсі були присутні:

Полєва Олена Іванівна – заступник Грицівського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, голова комісії;

Паламарчук Наталія Миколаївна – начальник Служби у справах дітей Грицівської селищної ради, секретар комісії;

Бабчук Леся Василівна – начальник відділу охорони здоров’я та соціального захисту населення Грицівської селищної ради, член комісії;

Дубина Олена Дмитрівна – практичний психолог Грицівського ліцею, член комісії;

Пахар Юлія Володимирівна – соціальний педагог Грицівського ліцею, член комісії;

Гуменна Валентина Леонідівна – директор ДНЗ «Грицівський ясла – садок (центр розвитку)», член комісії.

Паламарчу Наталія Миколаївна ознайомила присутніх з порядком проведення, оцінювання та підбиття підсумків конкурсу на заміщення посади директора Комунальної організації (установа, заклад) Шепетівський районний інклюзивно-ресурсний  центр Грицівської селищної ради Шепетівського району, Шепетівської районної ради Хмельницької області.

Полєва Олена Іванівна представила Мулька Віталія Миколайовича кандидата для проходження конкурсу на заміщення посади директора Комунальної організації (установа, заклад) Шепетівський районний інклюзивно-ресурсний  центр Грицівської селищної ради Шепетівського району, Шепетівської районної ради Хмельницької області.

Конкурсний відбір переможця конкурсу здійснювався за результатами:

1) іспит за напрямами:

– знання законодавства у сфері освіти дітей з особливими освітніми потребами;

– знання основ спеціальної педагогіки;

– знання основ управління закладом освіти.

2) співбесіди.

Мулько Віталій Миколайович за результатами двох етапів набрав 12 балів.

Комісія вирішила: визнати переможцем конкурсу на заміщення посади директора Комунальної організації (установа, заклад) Шепетівський районний інклюзивно-ресурсний  центр Грицівської селищної ради Шепетівського району, Шепетівської районної ради Хмельницької області Мулька Віталія Миколайович, конкурс визнати таким, що відбувся.

У січні-вересні 2021 року послугами Хмельницької обласної служби зайнятості скористалися 53,7 тис. безробітних громадян, з яких 34,1 тис. мали статус безробітного.

 Майже 5 тис. роботодавців поінформували про потребу у кваліфікованих працівниках в області. У базі даних Хмельницької обласної служби зайнятості налічувалось 23,1 тис. вакансій. Середній розмір оплати праці становив 7350,1 грн.

«Сьогодні на одну вакансію в середньому претендує 4 безробітних. Не вистачає кваліфікованих робітничих кадрів, майже 62% вакансій припадають на професії зі сфери торгівлі та послуг, сільського господарства, переробної промисловості, транспорту тощо», – зазначає директор Хмельницького обласного центру зайнятості Сергій Черешня.

За 9 місяців 2021 року:

• за сприяння обласної служби зайнятості працевлаштовано 15,5 тис. осіб, в тому числі 10,8 тис. зареєстрованих безробітних;
• професійне навчання проходили 2,9 тис. осіб;
• видано 9 ваучерів для підвищення конкурентоспроможності особам старше 45 років;
• до громадських та інших робіт тимчасового характеру було залучено 2,3 тис. осіб;
• одноразову допомогу по безробіттю на відкриття підприємницької діяльності отримали 12 осіб;
• на нові робочі місця працевлаштовано 100 безробітних з компенсацією єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 61 роботодавцю.

Станом на 1 жовтня 2021 року кількість зареєстрованих безробітних становила 10,4  тис. осіб. Серед безробітних 59,1% складали жінки, 26,8% – молодь віком до 35 років, 27,4% –  особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, 47,5% – мешканці сільської місцевості.

Хмельницький обласний центр зайнятості

Аналіз статистичних даних свідчить, що Хмельницька область пришвидшено наближається до «червоної» зони карантинних обмежень. У порівнянні з серпнем 2021 року, у вересні кількість хворих на COVID-19 зросла майже у 5 разів. Якщо у липні було зафіксовано 329 випадків захворювання, у серпні — 1163, то у вересні цю недугу діагностували у 5794 осіб. У тому числі, у 624 дітей та 84 медичних працівників (порівняно із серпнем захворіли у 12 разів більше дітей та у 5,5 разів більше медпрацівників). Протягом вересня від «COVID-19» одужали 1819 громадян, проте від ускладнень померли 87 мешканців краю. 

           Що стосується Шепетівщини, то в вересні зареєстровано 290 випадків захворювання, що, в порівнянні з серпнем, у 8 разів більше (36 випадків в серпні). Серед захворівших коронавірусну хворобу виявлено в 28 дітей та 9 медичних працівників. Зафіксовано також 7 летальних випадків. Як бачимо, ситуація щодо захворюваності стрімко набирає обертів, за 6 днів жовтня вже виявлено 133 випадки COVID-19.

Лікарі нагадують, що запобігти важкому перебігу COVID-19 або смерті від його ускладнень допоможе саме вакцинація. Зокрема, за вересень мешканці Хмельницької області зробили 102201 щеплення. Від початку вакцинальної кампанії, станом на 6 жовтня, одну дозу вакцини отримали понад 220 тисяч громадян, дві дози – понад 173 тисячі краян. 

Да даними КП «КНП Шепетівський  центр первинної медико-санітарної допомоги”, станом на 06.10.2021 року, одну дозу вакцини отримали 13509 осіб, завершили курс вакцинації (отримали 2 дози)  10321 чоловік, що становить понад 14% від загальної кількості населення району. Нині вакцини  як на Хмельниччині, так і на Шепетівщині вистачає в повному обсязі і можливість вакцинуватися є.

         Записатися на вакцинацію проти COVID-19 можна через свого сімейного лікаря, або ж зателефонувати безпосередньо до реєстратури медичного закладу, де діє пункт щеплення. Перелік центрів масової вакцинації та пунктів щеплень шукайте за посиланням: https://list.covid19.gov.ua/.

Запам’ятайте: карантин ніхто не відміняв, а  самоізоляція та уникнення соціальних контактів дозволить уповільнити поширення гострої респіраторної хвороби. Завжди одягайте маску в громадських будівлях та спорудах, в громадському транспорті тощо. Навіть якщо Ви перехворіли корона вірусною хворобою COVID-19, це не є приводом розслаблятися, періодично реєструються випадки повторного інфікування. Будьте соціально відповідальними, бережіть себе, один одного і будьте  здорові!

Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має вищу освіту, позитивний досвід виховання дітей, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду виховання та соціальної реабілітації дитини в своєму помешканні, добровільного помічника з числа повнолітніх членів сім’ї.

Патронатний вихователь не може поєднувати надання послуг патронату над дитиною з іншими видами діяльності, які перешкоджатимуть якісному виконанню умов договору про патронат над дитиною.

Патронатними вихователями не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України, а також особи, чиї діти були засуджені, перебувають або перебували у конфлікті з законом.
Кандидат у патронатні вихователі подає за місцем проживання такі документи:

1) заяву;
2) копію паспорта громадянина України;
3) копію трудової книжки (у разі наявності);
4) висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі та осіб, які проживають разом з ним, складені за формою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»;
5) довідку про відсутність судимості, в тому числі членів його сім’ї, які досягли 14 віку і проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;
6) копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
7) письмову згоду на влаштування дитини в сім’ю кандидата у патронатні вихователі усіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.

Кандидат у патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір, разом з повнолітнім членом своєї сім’ї, що братиме участь у наданні послуги патронату над дитиною (чоловік або дружина кандидата у патронатні вихователі, повнолітня донька або син, які проживають разом з кандидатом, – за згодою), за клопотанням соціального закладу проходить обов’язкове навчання за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.
За результатами навчання регіональний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді видає кандидатові у патронатні вихователі та членові його сім’ї довідку про проходження навчання та у разі його успішного проходження – рекомендацію про можливість надання послуги з патронату над дитиною.
При наявності рекомендації орган опіки та піклування  впродовж місяця укладає з кандидатом  у патронатні вихователі договір про надання послуги патронату над дитиною за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Обов’язки, права та відповідальність патронатного вихователя в період перебування дитини у його сім’ї визначаються статтею 253 Сімейного кодексу України та договором про патронат над дитиною, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Патронатний вихователь та помічник патронатного вихователя не рідше ніж один раз на рік проходять обов’язкове медичне обстеження, що підтверджується відповідним висновком про стан здоров’я.
Патронатний вихователь та помічник патронатного вихователя не рідше ніж один раз на два роки проходить підвищення кваліфікації.

Для забезпечення найкращих інтересів дитини, влаштованої до сім’ї патронатного вихователя, та надання комплексної підтримки у подоланні складних життєвих обставин її батькам або законним представникам створюється міждисциплінарна команда, що функціонує відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».
До сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані діти, які потрапили в складні життєві обставини, а саме:

 – новонароджені   діти, залишені в   пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі;
– підкинуті, знайдені діти;
– безпритульні діти;
– діти з сімей, в яких існує загроза їхньому життю та здоров’ю;
– діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;
– діти, батьки або особи, які їх заміняють, померли, безвісно відсутні;
– діти, переміщені із тимчасово окупованої території, або району проведення бойових дій в зоні АТО;
– інші діти, які за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім’ї або їхні батьки чи особи, які їх заміняють, не можуть піклуватись про них.

Одночасно під патронат в одну сім’ю можуть бути влаштовані діти (не залежно від їх кількості), які є братами – сестрами, або які до влаштування під патронат проживали в одній родині.

Оптимальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя визначається відповідно до індивідуальних потреб дитини, виявлених обставин та їх впливу на стан дитини та не повинен перевищувати 3-х місяців. В особливих випадках за рішенням органу опіки та піклування термін перебування під патронатом може бути подовжений, однак загалом не повинен бути більшим за 6 місяців. 
 За цей час соціальні фахівці працюватимуть з батьками дитини для подолання труднощів, через які її було вилучено.

У разі неможливості відновити здатність батьків виховувати дитину, дитині підшукають іншу форму сімейного виховання.
У порядку, визначеним Кабінетом Міністрів України оплата послуг патронатного вихователя здійснюються  у розмірі п’яти прожиткових мінімумів та виплачується соціальна допомога на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя у розмірі двох прожиткових мінімумів відповідно до віку.

ОПЛАТА ПОСЛУГ ПАТРОНАТУ НАД ДИТИНОЮ СКЛАДАЄТЬСЯ З:

• соціальна допомога на утримання влаштованої під патронат дитини

обсягом у 2,5 прожиткові мінімуми для дитини відповідного віку на

місяць, для дітей з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць:

Фінансовий період           Діти віком від народження           Діти віком від 6 до 18

                                                    до 6 років                                          років

 З 01 січня 2021 року          1921 грн *2,5 = 4802,5 грн               2395 грн.*2,5 =5987,5 грн

З 01 липня 2021 року         2013 грн*2,5=5032,5 грн                  2510 грн*2,5 = 6275 грн

• грошового забезпечення дитині віком до одного року, дитини з інвалідністю, малолітньої  або неповнолітньої вагітної, дитини з ВІЛ, одночасно двох і більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 % за кожну дитину, але сумарно не перевищує 50 %.

Запрошуємо до співпраці усі небайдужі родини, які готові поділитися сімейним теплом з дітьми, які мають ризик залишитися без батьківського піклування та потребують тимчасової підтримки.