На пасовищі тварини отримують дешеві й цінні корми, вільний рух, сонячне опромінення та профілактику проти купи захворювань.

     ПІДГОТОВКА ТВАРИН. Її треба починати за місяць-півтора до випасання: провести обробку проти личинок підшкірного овода, профілактичні щеплення проти ґрунтових інфекцій (сибірської виразки, емфізематозного карбункула) та дегельмінтизацію. Також бажано в тварин розчистити й підрізати копита, спиляти в битливих корів кінці гострих рогів на 1,5-2 см, розкувати коней, підстригти шерсть навколо очей у овець і кіз.

    ПРИВЧАТИ ПОТРОХУ. Переводити корів зі стійлового утримання на пасовищне необхідно впродовж 6-8 днів. Розпочинати з 1-2 годин у перший день, поступово збільшуючи тривалість випасання до 8 годин – 4 години до і 4 години після обіду. Перед вигоном тварин на пасовище їх обов’язково потрібно підгодовувати грубими і концентрованими кормами. У розрахунку на 1 літр молока коровам дають 2-3 кг сіна (соломи) або 4-5 кг силосу (сінажу) на день і 150 г ячмінної або іншої дерті. При збільшенні поїдання зеленого корму дачу грубих кормів можна зменшити. На випасах із хорошим травостоєм корови впродовж перших 2 годин активно поїдають траву, а потім починають бродити по пасовищу або лягають. У цей час їм треба надати відпочинок на 40-60 хв., потім знову підняти для випасання. Не варто використовувати для відпочинку ділянки з хорошим травостоєм. Тварини помнуть його, забруднять калом і сечею. Надалі така трава поїдатися не буде. У перші дні овець і кіз потрібно випасати вдень, після годівлі сіном. На 5-6 день пасовищного періоду їх можна пасти вранці, також після підгодівлі грубими кормами.

   ФАКТОРИ РИЗИКУ. Навесні, коли випадає холодна роса, а дні не спекотні, малу рогату худобу бажано пасти лише вдень. Улітку їх можна виганяти на пасовище, не чекаючи висихання роси. Овець і кіз не можна випускати на низовинні, сирі й болотисті ділянки, оскільки вони можуть заразитися гельмінтами, копитною гниллю й іншими хворобами. Найбільш придатні для цих тварин суходільні ділянки. Важливо враховувати при випасі стан погоди, напрямок вітру. Уранці та увечері, а також за холодної погоди худобу краще пасти за вітром, під час спеки − проти вітру. Не допускайте, щоб сонце світило прямо в очі тваринам.

    ПАСТУХ МАЄ ЗНАТИ. За наявності різних пасовищ спекотної пори доцільно використовувати їх комбіновано. Уранці та ввечері, наприклад, пасти худобу на більш сухих пасовищах, а спекотної пори дня − на більш соковитих. Не бажано випасати тварин поблизу доріг, ріллі, кротових куп, на ділянках, де багато розораної землі, оскільки тварини можуть поїдати землю (особливо молодняк) і від цього гинути. Особливу увагу потрібно приділяти тваринам після дощу, коли земля волога. Тварині, лежачи на ній, легко застудитися. Тому кожні 25-30 хвилин їх потрібно піднімати й переганяти на інше місце. Велика обережність потрібна на випасах, у травостої яких багато бобових трав (конюшина, люцерна, мишачий горошок, буркун тощо). На такі пасовища не можна виганяти тварин голодними, а також рано-вранці по росі та під час дощу. Краще 1,5-2 години пасти худобу на ділянках із більш сухим злаковим і злаково-різнотравним травостоєм, а вже потім переганяти на площу з бобовими травами. Під час випасу по бобових худобі рекомендують додавати вівсяне сіно, вівсяну солому, попередньо змочений сухий жом, що має важливе значення для профілактики тимпанії − захворювання, що характеризується переповненням рубця газами. Споживання дійними тваринами великої кількості гірчиці білої, дикого часнику, різних видів цибулі, полину, пижма, хріниці та інших рослин призводить до погіршення молока – воно набуває неприємного запаху і смаку. У разі поїдання тваринами дикої цибулі та молочаю молоко набуває рожевого кольору, якщо хвощів – то синього, а м’ясо стає неприємного смаку і запаху. Осот, волошка розкидиста, волосиста ковила, овес дикий уражають слизову оболонку органів травлення тварин, а ковила, костриця, череда забруднюють вовну.

    ЗАБЕЗПЕЧТЕ СІЛЛЮ Й ВОДОЮ. У зелених рослинах вміст солі (натрію хлориду – кухонної солі) обмежений. За її дефіциту в тварин порушується водно-сольовий обмін, знижуються вгодованість, продуктивність, відтворна здатність. Щоб уникнути цього, використовують сіль-лизунець, який можна розташувати біля місць водопою та на пасовищі. Розсипну сіль не бажано використовувати, оскільки вона може спричинити в тварин сольовий токсикоз. Важливо дотримуватися режиму напування, якщо тварини потерпають від спраги, у них порушується водно-сольовий обмін, відбувається згущення крові, порушується діяльність органів і систем, різко знижується продуктивність. Під час пасовищного утримання тварин рекомендують поїти не менше 3 разів на день, у спекотні дні – не менше 4. Потреба корів у воді особливо зростає після доїння, тому високоудійних маток потрібно напувати 4-5 разів на день. Овець і кіз поять 1 раз на день, але під час спеки підсисних маток і дитинчат після відбивки поять 2 рази (другий – після обіднього відпочинку). Вода для напування тварин повинна бути не нижчою 6-8 градусів, а краще – 10-12. Напування великої рогатої худоби та овець одразу після згодовування конюшини або люцерни може привести до здуття (тимпанії) рубця і загибелі тварин. Тому на пасовищі з бобовими худобу рекомендується поїти не раніше ніж через 2,5-3 години після прийому корму.

                                               Головний спеціаліст Шепетівського правління                                                ГУ ДПСС в Хмельницькій області В.Савіцький  

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 13 квітня в Україні зафіксовано 11 680 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 501, медпрацівників – 366). Кількість активних хворих – 404 793 особи.

Від початку кампанії проведено 388 404 щеплення. Першу дозу отримали – 388 399 осіб, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 5 осіб (із них 2 осіб отримали 1 дозу закордоном).

За 12 квітня 2021 року щеплено 10 135 осіб, із них вакциновано першою дозою вакцини – 10 135 осіб, вакциновано другою дозою – 0 осіб

Розподіл випадків COVID-19 по регіонах України

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

МОЗ нагадує: дотримання трьох простих правил протиепідемічної безпеки — дотримання дистанції, носіння маски та користування санітайзерами — рятує життя. Бережіть себе та рідних. 

При перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю або до контакт-центру МОЗ  за номером 0 800 60 20 19.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 12 квітня в Україні зафіксовано 7 856 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 335, медпрацівників – 119). Кількість активних хворих – 407 589 осіб.

Від початку вакцинальної кампанії проведено 378 269 щеплень. Першу дозу  отримали 378 264 особи, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 5 осіб (із них 2 осіб отримали 1 дозу закордоном).

За 11 квітня 2021 року щеплено 1 216 осіб, із них вакциновано першою дозою     вакцини – 1 216 осіб, вакциновано другою дозою – 0 осіб.

Розподіл випадків COVID-19 по регіонах України

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

МОЗ нагадує: дотримання трьох простих правил протиепідемічної безпеки — дотримання дистанції, носіння маски та користування санітайзерами — рятує життя. Бережіть себе та рідних. 

При перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю або до контакт-центру МОЗ  за номером 0 800 60 20 19.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 09 квітня в Україні в Україні зафіксовано 19 676 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 751, медпрацівників – 552). Кількість активних випдків – 392 189 осіб.

Від початку вакцинальної кампанії щеплено 353 147 людини.  Із них отримали 1 дозу – 353 141 особа, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) –  5 осіб (із них 2 осіб отримали першу дозу закордоном).

За 08 квітня 2021 року щеплено проти COVID-19 – 18 569 осіб, із них вакциновано першою дозою     вакцини – 18 566 осіб, вакциновано другою дозою – 3 осіб.

Розподіл випадків COVID-19 по регіонах України

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

МОЗ нагадує: дотримання трьох простих правил протиепідемічної безпеки — дотримання дистанції, носіння маски та користування санітайзерами — рятує життя. Бережіть себе та рідних. 

При перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю або до контакт-центру МОЗ  за номером 0 800 60 20 19.

На території Хмельницької області з 00 годин 00 хвилин 9 квітня встановлено червоний рівень епідемічної небезпеки. Таке рішення прийняте на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 7 квітня.

Як зазначив заступник Міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, в регіоні відмічається погіршення ситуації.

У Хмельницькій області перевищений встановлений постановою Уряду показник госпіталізації хворих на COVID-19. Він становить 131 особа на 100 тисяч. Також перевищено показник завантаженості ліжок. Мінінфраструктури та МОЗ мають врегулювати питання спеціальних рейсів, які курсуватимуть з Хмельницької області. Таким чином за результатами заслуханих доповідей та з урахуванням обговорення Комісією ТЕБ та НС вирішено встановити з 00 години 00 хвилин 9 квітня 2021 р. червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території Хмельницької області.

В регіоні застосовуватимуться обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для даного рівня епідемічної небезпеки. Рішення щодо скасування “червоного” рівня епідемічної небезпеки приймається Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у разі досягнення регіоном показників, які характеризують відсутність ознак, передбачених пунктом 3-3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», протягом не менше ніж п’яти днів підряд.

Пандемія COVID-19 змусила уряди, роботодавців, робітників та населення в цілому зіткнутися з безпрецедентними проблемами щодо вірусу та багатьох наслідків, які він справив на світ праці. Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі буде присвячений стратегіям зміцнення національних систем безпеки та здоров’я на роботі (БЗР) для підвищення стійкості для подолання криз зараз і в майбутньому, спираючись на отримані уроки та досвід зі світу праці.

З моменту виникнення глобальної кризи на початку 2020 року, пандемія COVID-19 мала глибокий вплив скрізь. Пандемія охопила майже всі аспекти світу праці, починаючи від ризику передачі вірусу на робочих місцях і закінчуючи ризиками безпеки та гігієни праці, що виникли в результаті заходів щодо пом’якшення поширення вірусу. Перехід до нових форм організації роботи, таких як широка залежність від дистанційної роботи, наприклад, відкрив багато можливостей для робітників, але також створив потенційні ризики щодо безпеки та гігієни праці, зокрема психосоціальні та насильство.

         Всесвітній день охорони праці 2021 зосереджений на використанні елементів системи безпеки та гігієни праці, як це визначено в Конвенції про сприяння безпеці та гігієні праці 2006 р. (187). У звіті про Всесвітній день розглядається, як поточна криза демонструє важливість зміцнення цих систем охорони праці, включаючи служби охорони праці, як на національному рівні, так і на  рівні підприємств.

         МОП скористається цією можливістю для підвищення обізнаності та стимулювання діалогу щодо важливості створення та інвестування в стійкі системи охорони праці, спираючись на регіональні та національні приклади щодо пом’якшення та запобігання розповсюдженню COVID-19 на робочому місці.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 08 квітня в Україні в Україні зафіксовано 19419 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 766, медпрацівників – 480). Кількість активних хворих – 384 153 особи.

Від початку кампанії щеплено 334 578 оcіб, із них отримали 1 дозу – 334 576 осіб, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) –  2 осіб.

За 07 квітня 2021 року щеплено 14 313 осіб, із них вакциновано 1 дозою – 14 313 осіб, завершена вакцинація (2 дози) – 0 осіб.

Щеплення проводилось 134 мобільними бригадами з імунізації та 692 пунктами щеплення.

Розподіл випадків COVID-19 по регіонах України

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

МОЗ нагадує: дотримання трьох простих правил протиепідемічної безпеки — дотримання дистанції, носіння маски та користування санітайзерами — рятує життя. Бережіть себе та рідних. 

При перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю або до контакт-центру МОЗ  за номером 0 800 60 20 19.

Сибірка (Anthrax, сибірська виразка, телій) — гостре інфекційне захворювання усіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, що характеризується гарячкою, септицемією, інтоксикацією організму, серозно-геморагічним запаленням підшкірної та субсерозної сполучної тканин і внутрішніх органів, утворенням набряків та карбункулів. На сибірку хворіє людина.

     На сибірку частіше захворюють вівці, велика рогата худоба, коні, північні олені. Сприйнятливі до хвороби також дикі жуйні тварини, вовки, лисиці, тигри, леви, пантери, слони. Малочутливими є свині, буйволи та верблюди. Собаки й свійська птиця до сибірки не сприйнятливі. З лабораторних тварин заражаються й гинуть білі миші, морські свинки, кролі та голуби.

     Джерелом збудника інфекції є хворі тварини, що виділяють у зовнішнє середовище з кров’янистою рідиною, фекаліями, сечею, молоком, слиною безліч бацил сибірки. Особливо небезпечними є несвоєчасно й неправильно прибрані розтяті трупи загиблих від сибірки тварин та їхні шкіра, шерсть, щетина, кістки, роги, які зумовлюють контамінацію спорами пасовищ, водопоїв, ґрунту, скотних дворів і формування тривалих осередків сибірки. Хижі тварини та різні птахи можуть переносити частини інфікованого трупа на значні відстані й сприяти поширенню сибірки. Собаки здатні заносити кістки та залишки трупа безпосередньо на територію господарств і ферм. Небезпечними осередками сибірки є старі забуті захоронення загиблих від сибірки тварин, звідки спори можуть виноситися на поверхню ґрунту під час весняного паводку та сильних дощів. Причиною виникнення сибірки взимку може бути зібране з неблагополучних луків і пасовищ сіно. Спори сибірки можуть виноситися на поверхню землі під час меліоративних, будівельних та інших земляних робіт.

     Для сибірки характерна стаціонарність осередків, яка зумовлюється тривалим збереженням спор у землі, а також весняно-літня сезонність, що пов’язано зі збільшенням контакту тварин із забрудненими спорами збудника пасовищами, а також з кровосисними та жалкими комахами. Вірогідність виникнення захворювань значно зростає в засуху, коли нестача зелених кормів змушує тварин поїдати сухі рослини разом із землею, в якій можуть знаходитися спори.

     Взимку хвороба виникає тільки в разі згодовування раніше контамінованих сибірковими спорами кормів (сіна, соломи). захоронень тварин. Значну небезпеку становлять незнезаражені корми та добрива тваринного походження, а також стічні води м’ясокомбінатів та шкіропереробних заводів.

     Переносниками збудника сибірки можуть бути кровосисні комахи. Спонтанне зараження травоїдних тварин здебільшого відбувається через травний канал у разі поїдання контамінованого спорами сибірки корму, пиття води, забрудненої спорами збудника хвороби, під час укусів інфікованими жалкими комахами; значно рідше — при вдиханні пилу зі спорами сибірки. Свині заражаються, риючись у ґрунті на неблагополучних щодо сибірки пасовищах. М’ясоїдні та

хижаки інфікуються при поїданні трупів сибіркових тварин. Після видужання тварини не залишаються бацилоносіями, тому спільне утримання зі здоровими тваринами не призводить до їх зараження.

     Інкубаційний період триває 1 – 3 доби. Перебіг хвороби — блискавичний (надгострий), гострий, підгострий і хронічний. Розрізняють септичну, карбункульозну, кишкову, легеневу та ангінозну форми хвороби.

      Розтинати труп при підозрі на сибірку категорично забороняється.

     Профілактика включає: загальні ветеринарно-санітарні заходи профілактики сибірки; заходи в неблагополучних щодо сибірки пунктах і на загрозливій території; заходи в разі підозри щодо захворювання тварин на сибірку; організацію та проведення заходів щодо ліквідації сибірки; дезінфекційні заходи; зняття карантину.

     Загальні ветеринарно-санітарні заходи профілактики сибірки. Передбачають проведення робіт з огородження й утримання в належному стані скотомогильників, старих захоронень худоби, біотермічних ям, знезараження ґрунту в місцях поховань сибіркових трупів; організацію постійного нагляду за санітарним станом місць скупчення худоби, заготівлі, переробки та зберігання продуктів і сировини тваринного походження; суворе додержання правил утримання та внутрішньогосподарського забою худоби на м’ясо; заборону реалізації м’яса та інших продуктів забою для споживчих потреб людей і на корм тваринам без дозволу ветеринарного спеціаліста; чітке дотримання існуючих положень під час проведення агрогідромеліоративних, розвідувальних, будівельних та інших земляних робіт.

     Основою протиепізоотичних заходів у неблагополучних осередках є здійснення комплексу ветеринарно-санітарних заходів та профілактичних щеплень тварин.  У разі купівлі тварин в особисту власність громадяни зобов’язані в установленому порядку зареєструвати придбаних тварин та доставити їх у ветеринарну установу для обстеження і щеплення.

Шепетівська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що із 7 квітня в області встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. Обмеження діятимуть до 18 квітня 2021 року.

У зв’язку із зазначеним, змінено порядок опрацювання звернень платників щодо отримання адміністративних та інших послуг у центрах обслуговування платників, а саме:

– організовано прийом платників в Шепетівському ЦОП за попереднім записом на конкретну годину прийому (за телефоном) виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності;

– прийом всієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється виключно через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf (обмеження 2 МБ), поштою, а також через скриньку,  встановлену зовні біля входу до ЦОП.

Ще раз нагадуємо номери телефонів Шепетівського ЦОП:

(03840) 4-08-27;   (03840) 4-91-59.

Шановні платники, якщо у Вас відсутня  крайня необхідність в отриманні послуги саме зараз, то є можливість отримати її по закінченню встановлених обмежень.

        Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»:  https://t.me/infoTAXbot.

         Підписуйтесь на телеграм-канал ДПС:  https://t.me/tax_gov_ua.

6 квітня 2021 року, комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Грицівської ТГ (Гаврилюк А.М., Висоцький В.А., Малишко С.І., Поліщук М.М.) разом із поліцейським офіцером громади Слабою С.В. зобов’язали підприємців Грицівської ТГ дотримуватись рішення засідання комісії  з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Грицівської ТГ (Протокол №5) «Про заходи з запобігання поширенню на території Хмельницької області гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2», які вступають в дію з 7 квітня 2021 року.